Шановним велосипедистам мої вітання!
Знову переїхав за кордон попрацювати. Цього разу у Швецію, місто Уппсала. Сподіваюсь що зможу потроху кататись та писати на сайті.
Спочатку звичайно було не велосипеда, треба було влаштуватись та й велосипеда не було. Відсутність велосипеда мене не влаштовувала. По перше тому що на роботу пішки ходити більше ніж 30 хв. А по друге хотілось покататись. Велосипед мені вислали мені з Риги де я його купив коли там працював приблизно рік тому. Потім залишив на зберігання тепер мені вислали велік до Швеції. У Латвії я потроху катався, але не багато. Фотки клацав але нажаль загубив мобільний на якому все зберігалось.
Коли приїхав велосипед я був супер радий та почав з того що просто їздив на роботу. Окремо хочеться похвалити шведів за облаштування вело доріжок. Коли я їду на роботу то зупиняюсь один раз на світлофорі якщо не пощастить попасти на червоний. У велосипедів окремі світлофори.
Доріжки та парковки для вело по всьому місту.
Вказівники не дають заблукати.
Навіть ось такі станції для підкачування трапляються досить часто.
На вело їздять дуже багато тому що зручно. Нещодавно замінив касету та покришки. Тепер можна їздити за місто. Для початку проїхався на південь до озера біля міста. До самого озера зручна доріжка з такими тунелями.
Що там написано про Європу я не знаю. Гугл каже що атакують якусь європейську фортецю. По дорозі до озера заїхав на роботу.
Тут я працюю.
Далі трохи покрутив
і я на озері.
Біля озера багато невеличких будиночків.
Взагалі досить гарно. На дорозі знайшов великого равлика.
Равлик перелазив дорогу у недозволеному місці. Я хотів його прибрати. Але не встиг. Дама не байку його переїхала. На щастя у равлика надійний панцир. Його вистриляло як каменюку з під шини. Я знайшов потерпілого у кущах. На щастя максимум що отримав равлик від ДТП це стресс.
Озеро велике, можливо це навіть більше затока ніж озеро.
Не знаю точно чи можна по ньому допливти до моря, але човнів багато.
Зафоткав свій новий-старий велік.
Трохи побув біля озера та поїхав додому.
Вийшла невеличка розминка.
Наступного разу поїхав на північ від міста до озера Tamnaren
Спочатку погода була чудова. Котилось по ідеальній дорозі дуже легко.
По дорозі траплялись окремі будиночки та щось схоже на хутори.
Навкруги спочатку були поля. Але потім почався ліс.
Взагалі водії дуже дисципліновани та рухаються досить повільно маже без обгонів. На дорозі багато обмежуючих знаків та камер.
Тому їхати приємно. Далі знову села
Потім доїхав до містечка Остервала
. Після якого повернув на озеро.
Знову траплялись невелички хатинки у полях
А ось і озеро!
. Підїхав до берега, та перекусив з видом на озеро
Місцеві так теж полюбляють робити але у більш комфортних умовах
Поїхав назад. Подивившись на хмари я зрозумів що я дарма не взяв куртку від дощу. Хмари наступали швидко. Накрило дощем мене вже за 30 км від міста. Я крутив не зупиняючись щоб не замерзнути. Ось вже побачив вдалені найбільший у місті собор (або у протестантів кірха)
. Для мене це поки що буде новий орієнтир замість труб Хімпрома. Якщо бачиш собор то значить вже майже дома. Приїхав мокрий але задоволений першою нормальною поїздкою. Сподіваюсь буде ще про що розповісти.
Всім привіт!!!!
Вхід
Галерея
Допомога
Пошук
Канал
Особенно про равлыка
и вперед 
Але все одно радий був побачити море. Трохи пофоткав.
що то за камінь 
характерної форми торчить з землі