velo-sport.sumy.ua

Велосипедисты Сумщины, объединяйтесь!

Текущее время: 23 ноя 2017, 04:54

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 27 ]  На страницу 1, 2  След.
Автор Сообщение
СообщениеДобавлено: 26 окт 2017, 21:34 
Не в сети

Зарегистрирован: 29 апр 2009, 22:59
Сообщения: 749
Изображений: 2317
Откуда: Семипалатинск-Сумы
[b]Нотатки сільського вчителя
by FullMetalEkolog

© Віктор Пархоменко, 2017
For licensing or usage, please contact fullmetalekolog@gmail.com[/b]

Ця історія вигадана чи може це було насправді? Прізвища та імена є вигадиними!

Друкував на телефоні: зламав систему, що нібито не можна смарт використовувати як робочий інструмент!

Передмова
Життя – то є іноді зовсім незрозуміла штука. От як так склалося, що мене занесло у сільську школу? Досить несподівано це відбулося – сподівався, що знайдеться робота у місті, але не склалося... Терміново треба було вирішувати проблему з роботою, тому і вирішив їхати "на край світу". Дітей у мене немає, а дружина на тривалий час поїхала за кордон до родичів. Тому збираю торбинку та їду...

«... Ми були, ми були на селі...»

У дитинстві часто їздив до бабусі у село, тому мене не злякати ароматами франції, коровами, утями, гусями та курами... І вже звичний йти по вулиці і уважно дивитися під ноги, щоб не натрапити на «міну».

Життя тут зовсім інше – у містах все вирує, усі кудись біжать, створюють імітацію заклопотаних та високозайнятих серйозних людей, а на селі – усе набанато спокійніше: отієї шаленої біганини немає, хоча праці прірва – і поросятам дай, і курям дай, і усім дай, ще й і на роботі все встигни і город пересапай...

З якогось фільму:
Сидить у селі жінка та й ридає навзрид і причитає "Ой яке горе, ой яке горе...". Раптом вона припиняє ридати і питає чоловіка"А ти поросятам дав?". Той у відповідь - "Та погодував!". І жінка знову продовжує ридати...


Ото ось такі справи. У селі на першому місці господарство, а робота – другорядна, навіть якщо ти на керівній посаді.

Ну що ж, вступ зроблений... Тепер час і починати! Отже, увесь текст буде розділений на веселі та буденні частини (позначені «+») та повчальні або сумні (позначені «-»). Читач може обирати на що звертати увагу, а що пропустити.

Частина 1 «Здрастуйте – приїзд»

+
У нас дороги родео просто, ото доки кудись доїдеш, то так настрибаєшся, що потім ще добу тебе буде тіпати.
Перша поїздка у село просто вражаюча – водій виявився шумахером і усі пажари аж підстрибували, коли він різко гальмував, оминаючи ями на дорозі. Але це у нього виходило не зажди і інколи він влітав у яму, від чого пасажири підлітали ще сильніше. Маршрутка поїздку стійко витримала за що їй вдячний уклін. От і моє село! Заздалегідь спитав у пасажирів де мені десантуватися і ось я навпроти школи… і мене зустрічає завуч і директриса і ще "тепленького" ведуть писати заяву щодо прийняття у школу. Може бояться що я передумаю? Ну звільнитися я зможу у будь який час... Чи я щось не второпав?
Потім – поселення у будинок на краю села. Бачили фільм "Дзвінок"? От-от!!! Старенька хатка з кущами, а поряд покинутий розвалений колодязь... "Страшно аж жуть!". Продовження дзвінка? З колодязя химера не виповзла – і це вже добре.

Жити мені доведеться з вчителем фізри та правознавства, який бухає кожен день та й і нахабності у нього вистачає. Хоча він не гопник і це вже добре. Домовлено, що собутильників вночі приводити не буде, тому жити можна.

-
Пхах, завтра мені їхати у районний центр, щоб здати заяву про прийняття на роботу... Те що я написав сьогодні заяву у цю школу – не рахується! Треба їхати у районний центр! Ось така от бюрократія, щоб їх тричі... Не знаю чи така процедура лише у цих краях, чи подібне звідусиль, але враховуючи як мало автобусів ходить у маленькі села, то подібні вимоги створюють величезні проблеми.
Але це вже буде завтра, а сьогодні був тривалий день, оскільки все почалося у мене рано зранку – біг на минулу роботи за трудовою книжкою, потім додому за торбиною і на автовокзал на маршрутку… Нарешті можна відпочити – замість ковдри у мене туристичний спальник, але він дуже теплий і засинаю вмить не зважаючи, що у квартирі досить прохолодно.

Частина 2 «Почалося!»
+
6.30! Будильник розривається! Час просинатися! А хай тобі грець! Збираюся і виходжу вчасно – на зупинці стоять люди. Чекаємо маршрутку… Краєм вуха чую, що інколи маршрутка може і не приїхати. Ото весело буде… Але ось на горизонти щось починає гриміти – рідненька газелька приїхала. Дороги жах, але їх у цьому році ремонтували – засипали величезні ями, тому стало набагато краще. Ремонтували? Та нас же зараз трусить як оселедця у бочці! А як було раніше? Як у центрифузі? Веселі тут місця!
Через дві години я у районному відділі освіти, де зустрівся з начальницею і за п'ять хвилин вирішив усі питання щодо влаштування на роботу. За п’ять хвилин!!! А на дорогу витратив ЧОТИРИ години! Чотири години Карл, ЧОТИРИ! Ах трясця ж! Заспокоїтися, заспокоїтися, заспокоїтися! У Києві стільки витрачають, щоб доїхати на роботу! Тому повернутися до стану дзен і їхати у село. Але потрібної маршрутки немає і можна доїхати лише у сусіднє село. Дзвоню начальству і чую гарну новину – мене заберуть на машині! Водій працює у школі, тому для нього подібне звична справа, але його син пішов у перший клас і він мав вже відмічати з родичами цю подію по повній! Тому мчить він з усіх сил! Не встигаю і оком моргнути, як мене привозять під самісіньку школу. Пізніше дізнаюся, що водій вже через п’ять хвилин з родичами п’є горілку.
До школи мене привезли у ту мить, коли "Перший дзвінок" перейшов до найбільш цікавої частини: дітлахи вже розійшлися, а вчителі почали відмічати по повній святковий день. Ну що ж, колектив тут невеличкий і найбільш веселе, що тут є теж Віктор Володимирович. Хоча прізвища різняться! Ну що ж, це все другорядне, оскільки мені наливають чарку та ставлять місцеві страви. Смачно, хоча чарка то є зайве, але це вже окрема тема. Та й і критикувати не має сенсу – у кожного свої звичаї. А щодо вчителів взагалі дива відбуваються – зазвичай з випученими очима кричать, що вчитель не має права святкувати та вживати спиртні напої. Хіба ми не такі самі люди, як і інші?

-
Шокуючу новину дізнаюся – я буду читати СІМ предметів: біологію, географію, економіку, екологію, інформатику, природознавство та астрономію. А спочатку мова йшла лише про географію та біологію... Відмовлявся, але марно – у інших вчителів також достобіса уроків. Тому за старою схемою "добровольно-принудительно" скинули мені усі ці предмети. Врешті-решт погодився, бо зарплатня буде більшою... Хоча у деякі дні буде по сім уроків. Подібна проблема у більшості сільських шкіл – молодь роз’їжджається і у школі нестача вчителів.

Частина 3 «Учні і вчителі»

We don't need no thought control.
No dark sarcasm in the classroom.
Teacher, leave those kids alone.
Hey, Teacher, leave those kids alone!
Pink Floyd - Another Brick In The Wall


+
Що найголовніше у перші дні при роботі з дітьми? Це запам'ятати їх усіх по іменам! І не важливо, що їх у класі двадцять або сорок! Це неповага до дітей і вони тебе зненавидять якщо будеш до них звертатися «Дівчина за третьою партою зправа». Діти до подібного ставлення дуже ранимі, тому це одне з найбільших правил нового вчителя. Беру листочок і у кожному класі роблю собі список дітей з помітками особливостей зовнішності: кругле обличчя, руде волосся, довгий зріст .... Усе щоб краще запам'ятати! Додатково питаю рівень знань моїх предметів, щоб знати чи сильний клас, чи ні…

+ -
Які ж тут діти і як вони себе ведуть і вчаться? Та звичайні як звідусіль діти. Проте, якщо порівнювати з містом, то вони спокійніші і більш слухняні. Хоча бешкетники звісно є – без них ніяк, але вплинути на них легше, ніж у місті.
А от колектив вчителів песець. От такий жирний песець! Є родичі директора, а є не родичі. Перші – можуть дозволити собі що завгодно (не готуватися до уроків, запізнюватися тощо), ну а другі гадаю зрозуміло...
Цим можна пояснити рівень писенності дітлахів – у зошитах зазвичай можна побачити «вісьме» і подібні помилки. Почав пояснювати та вчити дітей писати хоча б числа правильно. Але недовго тривало моє «щастя» – це дійшло до вчительки мови… Її помста була миттєвою (нащо відкладати): забігла посеред уроку і без матів (але на межі) мені висказала все що про мене думає. При дітях. Це порушення головного правила вчителів – не влаштовувати розбірки між вчителями при учнях. Ну що ж, як виявилося, дітям подібне бачити не в перше – Тася влаштовує постійно скандали і «Кайдашева сім’я» у порівнянні з нею відпочиває. Пізніше «старожили» школи розповіли, що у минулі часи, коли Тася починала кричати, то діти ховалися де тільки можна, аби не потрапити їй на очі. Ховалися навіть у будинку котельні, що поряд зі школою, оскільки там була суцільна темрява.
Ото такі справи! Пізно на мене нагримали – найголовніше я встиг: грубі помилки діти не роблять, тому місія виконана.

Частина 4 «Дика природа»

+
Яка краса навкруги у нашій Слобожанщині: безкраї поля, ліси та луки… Особливо зараз – коли усі дерева припорошені жовтими та червоними кольорами. Тим паче зараз дуже тепло, хоча вже вересень! Багато років досліджував місцеву фауну і зараз мене тягне у степи, що оточують село. Які там птахи та комахи? Але велика завантаженість не дає часу для відпочинку. Але ось нарешті вільний час! Беру фотокамеру і йду у подорож. Безліч нових місць та цікаві рідкісні види тварин... У цей дикий світ поринаєш і забуваєш навіть про час… Роблю деякі фото, але найцікавіші тварини встигають від мене втекти. Після лікування влітку дуже заслаб, тому не можу бігати. Ну що ж – знайду інші об’єкти для фото: великого строкатого дятла, що роздовбує дерево у пошуках личинок комах, павуків серед трави і метеликів, що живляться на квітках, які наче сапфіри палахкотять серед сірої осінньої трави.

-
Смітник на межі села просто шокував. Сюди звозять увесь непотріб і лишають простонеба. Та хай їм грець. Що за люди?

Частина 5 «Життя-буття»
+
Отже, живу я маленькому будинку, який місцевий житель безкоштовно надав у користування школи. А саме – під гуртожиток для приїжджих вчителів. За це йому велика подяка!
А от щодо "житла" у школі, то тут складно. Кабінет географії пустий, і мені доведеться витратити декілька місяців, щоб зібрати по всій школі карти, колекції мінералів та гірських порід, книги та інше.
Кабінет біології краще – є безліч плакатів, книг та колекцій, але на одній полиці зазвичай і ботаніка, і зоологія, і генетика! А також купа різного! На систематизацію мені доведеться витратити більше півроку…

+-
Першим ділом у кабінеті біології намагаюся усе передивитися і зрозуміти, що тут є... Гхм... Ах-ха-ха! Точніше буде сказати "Чого тут немає!". Книги для малювання, підручники з англійської, Біблія, взуття для танців, приладдя для хокею... В першу чергу складаю усе непотрібне до купи і розношу потрібним вчителям. Деякі не приховують радість, що у них з'явилися нові надходження.
Далі – передивитися що ж є для біології! Купа всього, але спочатку треба все розподілити по полицям, щоб знати де що знаходиться. У кабінеті є прибиральниця і прошу її допомогти з миттям шаф. Вона з радістю допоможе мені з прибиранням до завершення цієї місії. З сумом почую слова «Тут досить давно ніхто не переривав шафи».


Вернуться к началу
 Профиль Персональный альбом  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 27 окт 2017, 08:10 
Не в сети
Райтер-лауреат
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 19 мар 2009, 16:01
Сообщения: 2781
Изображений: 3543
:good: Не, не так... :Bravo:
Но, что-то слишком реалистично, чтобы быть:
Цитата:
Ця історія вигадана чи може це було насправді?

_________________
Єднаємось!!!


Вернуться к началу
 Профиль Персональный альбом  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 27 окт 2017, 13:44 
Не в сети

Зарегистрирован: 29 апр 2009, 22:59
Сообщения: 749
Изображений: 2317
Откуда: Семипалатинск-Сумы
Дякую Андрій!

Сьогодні буде продовження...


Вернуться к началу
 Профиль Персональный альбом  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 27 окт 2017, 16:33 
Не в сети

Зарегистрирован: 27 окт 2013, 19:43
Сообщения: 332
Изображений: 3
Откуда: Сумы
Велосипед: Specialized \Trek ocvl 110
Понаблюдаю за темой на :good:
Что за село если не секрет?


Вернуться к началу
 Профиль Персональный альбом  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 27 окт 2017, 17:11 
Не в сети
CyclePhil
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 22 май 2006, 09:42
Сообщения: 12053
Изображений: 1087
Наконец то получилось спокойно, вдумчиво прочитать ВЕСЬ опус...

Здорово! Очень понравилась стилистика.
Ekolog писал(а):
Друкував на телефоні: зламав систему, що нібито не можна смарт використовувати як робочий інструмент!

Это лишний раз доказывает, что если человек хочет, то он делает. Ну, а если не хочет - жалуется на работу, и идет собирать грибы, или мусор на акции )
Ekolog писал(а):
Тася влаштовує постійно скандали

Без фотографии ставить диагноз сложно, но очень похоже на хронический недоеб )
Если сфоткаешь, можно будет подкорректировать
Ekolog писал(а):
Є родичі директора, а є не родичі. Перші – можуть дозволити собі що завгодно (не готуватися до уроків, запізнюватися тощо), ну а другі гадаю зрозуміло...

Мне давно. Хоть Иисуса в президенты...
Ekolog писал(а):
Смітник на межі села просто шокував. Сюди звозять увесь непотріб і лишають простонеба. Та хай їм грець. Що за люди?

Не поверишь! Украинцы!!!

Спасибо Витя. Честно понравилось

_________________
Пингвины - это зажравшиеся ласточки...


Вернуться к началу
 Профиль Персональный альбом  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 27 окт 2017, 17:41 
Не в сети
CyclePhil
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 22 май 2006, 09:42
Сообщения: 12053
Изображений: 1087
Surota писал(а):
Что за село

Любое, на выбор. Что и обидно...

_________________
Пингвины - это зажравшиеся ласточки...


Вернуться к началу
 Профиль Персональный альбом  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 27 окт 2017, 19:23 
Не в сети

Зарегистрирован: 29 апр 2009, 22:59
Сообщения: 749
Изображений: 2317
Откуда: Семипалатинск-Сумы
Чатина 6 «Пухнасте звірятко песець»
-
Для вчителів сьогодні оголосили сувору новину! А все починалося зовсім по-іншому: декілька днів назад принесли папірець з відділу освіти про підвищення зарплатні вчителям… А сьогодні виявилося, що зарплатня зменшилася на 300-400 грн! Та трясця ж їм! Щоб їм у пеклі горіти! Прибрали індексацію, тому такі втрати. Усі в повному шоці. Та ще й працювати треба по суботам – це зроблено для того, щоб осінні канікули зробити вже з 15 жовтня, тобто відтягнути опалювальний сезон у школах і зекономити гроші. Економлять на нас як тільки можуть. Такі от справи.
Від величезної завантаженості це все відступає на друге місце – як ніяк, а 6-7 уроків у день це не хухри-мухри. Стає за традицію після третього уроку вмовляти мозок працювати. І відбувається подібний діалог:

МозоК: Все я відпочивати, щасти
Душа: Зачекай, не будь зрадником! Ще треба протриматись три-чотири уроки!
Мозок: Аравідерчі!
Душа: Зачекай, у тебе є совість?
Мозок: Хррр, Хррр ....
Душа: Капєц! І як тепер?
У відповідь тиша…

І от кожен день намагаєшся вести уроки, та ще й відповідати на питання дітей. Не завжди все це виходить як треба. Але я ще й непогано тримаюся – деякі зовсім не хвилюються про ведення уроків. Тому намагаюсь заспокоїтись та змиритися з цим.
І так відбувалося кожного дня. Але тримаюся, бо більшість матеріалу пам’ятаю з минулих років викладання. Ще й і у кабінеті біології треба навести лад, тому повертаюся лише ввечері. Приходжу додому і засинаю. Прокидаюся, і, трохи поївши, знову спати. Таки лікування влітку дає про себе знати – занадто сильно втомлююся. Діти дивуються чому я аж сірий – вважають, що у місті всі такі.
А вранці прокидатися о шостій ранку. Ні, у школу лише на 8.45, але сусід заводе будильник набагато раніше, щоб прокинутися заздалегідь. Мелодія така, що прокинеться і мумія! Чули дарк метал? То є просто колискова у порівнянні з тим! Треба було б записати на пам’ять і лякати усіх на Хелоуїн!
Довгоочікуваний вихідний! Сусід поїхав додому і нарешті я можу нормально відпочити, а не прокидатися о 6 ранку від «витонченої»музики!

Частина 7 «Полундра»
+
Начальство приїздить у школу! У місті про комісію попереджують за тиждень, а тут ЗА ДЕНЬ! Тому часу немає! Біганина серйозна! Усім треба підготувати документи для кабінетів та заповнити журнали. Школа зараз нагадує мурашник, який розворушили і тепер усі бігають та ремонтують зруйноване.
У мене теж аврал, оскільки журнали у мене заповнені далеко не всі. Тому сьогодні ввечері треба лишитися зробити їх. Роботи прірва, а часу обмаль. Обіцяю собі, що тепер НІКОЛИ не буду запускати заповнення журналів! Коли ти ведеш один-два предмети – то наздогнати пропущене не є проблемою. А от коли у тебе прірва уроків – заповнювати занадто БАГАТО! Коротше кажучи, сидів я ДУЖЕ довго. Виявилося, що ще декілька вчителів теж з журналами відкладали, тому сидів я у компанії. Але це був перший і останній раз – зарікся я сидіти годинами і писати, писати, писати… Вже усе пливе перед очима а ти сидиш… БРР!!! Все, нарешті усе скінчилося і можна йти відпочивати! Скільки на годиннику? НЕ вірю!!! Відпочинок! Як довго я чекав лягти у постіль і заснути! І як добре що журнали мені не наснилися!

Ранок. Згадується історія, коли молодий студент з купою енергії кричить рано вранці до викладача «Доброго ранку!». Викладач повільно повертає до нього голову і тихо каже «Ранок, ПРОСТО РАНОК!».

От ось такий стан у мене був вранці – не чіпайте мене і не кричіть гучно. Треба якось провести уроки і йти відпочивати… Ой, та це ж комісія зараз у школі і можуть перевіряти уроки! Ну що ж – конспекти зі мною, тому хвилюватися марно. Але песець підкрався несподівано! Не можу знайти ключі від кабінету інформатики! НІДЕ НЕМАЄ! Прибиральниць навіть спитав і дзуськи! Ну що ж – веду дітей у вільний кабінет, а вже через п’ять хвилин приносять ключ і ми біжимо до комп’ютерної. У школі ж комісія, тому діти розуміють, що треба тихенько і швиденько прошмигнути по коридору! Все зроблено ідеально, але перед кабінетом неочікувано з’являється перевіряюча! От звідки вона взялася? Наче з неба впала! Але вона і сама розуміє що занадто несподівано перед нами з’явилася, тому посміхається до нас і ми ледь стримуючи сміх заходимо у кабінет. На цей день пригоди скінчилися. Але от як так буває? І пощастить же… Ця історія буде згадуватися ще тривалий час з посмішкою!

Частина 8 «Дві крайності»
-

Хтось сидить зі своєю дитиною вдень і вночі. А хтось ні. Є у мене історія про двох дітей молодшого шкільного віку…
Випадок перший – хлопець, що народився з ДЦП. Мати його привозить до школи у колясці і постійно сидить біля класу і контролює. А вдома слідкує щоб виконувалися усі домашні завдання. Постійно возить хлопця у районну лікарню, де йому прописують усілякі ліки та вносять нове до списку необхідного – постійно носити окуляри, ходити лише з підтримкою інших, бігати заборонено і т.д. Але якось у селі один чоловік попрохав цю дитину прочитати текст у книзі без окулярів – і хлопець прочитав. Одягнув окуляри – і хлопець дрібні літери не зміг прочитати. Потім провів ще один експеримент – попрохав хлопця пробігти біля дороги (метрів 50) і дитина з успіхом, хоча і кульгаючи пробігла. І потім було сказано матері – навіщо ви змушуєте носити окуляри та не даєте бігати дитині? На той момент жінка погодилася, що слухати лікарів не завжди треба. Але з часом на дитину знову почепили окуляри та заборонили ходити без підтримки. Тобто занадто велика увага до дитини.
Другий випадок – хлопець приходить у школу завжди з невиконаним домашніми завданнями, у занадто заношених речах. Худий та кволий, навіть читати йому складно – вдома йому ніхто не допомагає з уроками. Від нього страшний запах цигарок – пізніше дізнаюся, що вся родина у нього курить у кімнаті, виходити на вулицю палити у них не заведено. Дитині не дають мінімальної уваги, тому хлопець відстає у розвитку.
Обидва варіанти є руйнівними для дітей. І моторошно від думки – чи зможуть з часом їх батьки виправитися… Як знайти золоту середину складно, проте треба вчитися хоча б на чужих помилках.

Частина 9 «День вчителя»
+-
День вчителя – це свято чи ні? Оскільки у цей день роблять концерти, то для підготування деякі вчителі 1-2 тижні сидять з дітьми і готують виступи. Тобто одні працюють, а інші відпочивають. От сьогодні діти співали, танцювали і розповідали вірші. Хто з ними займався? Найбільше зроблено вчителем музики Л.М. – вона доклала усі зусилля для підготовки дітей. І зараз вона постійно поряд з дітьми – або грає на гармоніці, або стоїть поряд і підказує що співати і як співати. Дивишся на неї і в голові не вкладається скільки вона витратила часу! У цьому році на районні змагання по співу вона підготує дітей так, що вони займуть перше місце. Той випадок, коли людина дійсно на своєму місці! От тільки чи є повага від керівництва? Хм, вони вважають що це все так і треба. Не цінується праця вчителя не те що іншими людьми, а навіть керівництвом школи.
Намагаюся зробити якісні фото, щоб передати усю атмосферу свята і вкладений труд деяких людей. На сьогодні день завершено.

Чатина 10 «Вчитель для дітей»
+-
Яким має бути вчитель? Вважаю найголовніше це мудрість та наявність серця. Треба вирішувати безліч проблем серед дітей – подерлися, погано себе ведуть, розмовляють на уроці, приходять заплакані… Тут без мудрості ніяк не розібратися як і що порадити, сказати. А без наявності серця ти не звернеш увагу що дитині погано і треба посидіти з нею і допомогти. Тобто поважати дітей та бути психологом.
Але чому вчителі так часто кричать та не поважають дітей? За моїм досвідом причина у недосвідченості вчителя. Ті хто закінчив кой-як технікум, або взагалі закінчили заочно, то вони відчувають як мало вони знають і єдиний вихід як переконати дітей хто тут головний – це вести себе як деспот: ніяких питань, все робити як кажуть і переходити у крик без причини. Тому третій пункт до вчителя – це більш-менш добре знання предмету.
Як змінити? Міняти кардинально усю нашу систему – коли до університету або технікуму йдуть не за покликанням душі, а тому що ТРЕБА і навчаються там кой-як. І після закінчення – ненавидять професію вчителя і йдуть лише тому що інших варіантів немає. І прибирати блат та кумівство.

-
У цій школі кумівство квітне повною силою. І все вищесказане чітко прослідковується – деякі прийшли сюди тому що інших варіантів з роботою немає, а також тут є родичі і можна нічого не робити. Страждають від цього діти та інші вчителі.

Частина 11 «Houston we have a problem»
+-
Жовтень місяць, а зарплати немає. Грошенята мої грошенята – куди ви втікаєте? Тиждень максимум ще протримаюся, а далі… У кого взяти в борг? Зачекаю ще трохи – а раптом дотягну до зарплатні. Зводжу витрати до мінімуму: у магазин заходжу і беру зазвичай лише хліб – занадто дорого все. Вдома картопля є, тому жити можна! А вдень вистачає поїсти у їдальні. Доречі, зовсім забув розповісти про шкільну їдальню! Отже, вчителі можуть спокійненько поїсти у їдальні смачно і недорого. Це один з позитивів вчителя! У міських школах не всі користуються такою можливістю, оскільки не сидять у школі з ранку до ночі. А тут для вчителів навіть свій столик зарезервовано. Перерва для обіду аж 40 хвилин, тому спочатку їдять діти, а потім вчителі. Їдальня величезна, тому якщо навіть вчителі раніше приходять, то ніхто нікому не заважає. Кашки, супи, картопля-пюре, пиріжки, ріжки… Різноманітність страв досить велика, але найсмачніше – борщ та квашені кабачки.
У школі ще є дошкільнята – зовсім маленькі дітки, але кричать вони гучніше всіх у школі. І обід для них затягується надовго – треба вмовити їсти, а деяких вмовити прийти до столової. Запам’ятався один хлопчик що волав на всю силу коли його вели у столову. І зазвичай ще здалеку у коридорі було чути крики… які все ближче і ближче і от вихователька несе маленького хлопчика, що волає сиреною, а за ними йдуть усі інші діти. Нонсенс у тому, що цей хлопець вдома тихіше води і нижче трави. А у школі стає зовсім іншою людиною. Такі от справи.
Зарплату видають коли вже я став панікувати і збиратися брати у борг. УРА!!! Я дожив до зарплатні! Тепер можна з’їздити додому на вихідні, але це пізніше – у цей тиждень у суботу навчатися, а у вихідні треба зробити конспекти уроків.

Частина 12 «Географія вперед!»

+
Заходжу кабінет географії і згадую, як зовсім нещодавно тут майже нічого не було. Скільки всього було знайдено у інших кабінетах! Довгенько я ходив і розпитував де у кого що може бути. Знайшов навіть телурій – це модель з двома кульками (зображують Землю та Сонце), її використовують для демонстрації зміни сезонів та дня і ночі. А який був мій подив, коли у хімічному кабінеті мені віддали купу карт! Фізичні по материкам! Як же я їх шукав!
Отже, зібрав по кабінетам все що могло бути. А сьогодні звернувся до завгоспу з пошуком лампочки і він повів мене до комори. А у тій коморі ТАКЕ ЗБЕРЕГАЛОСЯ!!! Колекції мінералів та гірських порід, гербарії та викопні рештки. Як виявилося, завгосп це все позабирав, коли ці коробки хотіли викинути. А зараз це все знадобилося як ніколи! Подякував щиро йому та з радістю поніс всі ці «скарби» до кабінету.
Отже, тепер кабінет обладнано досить непогано – є карти, колекції, реферати та невеличка бібліотека. На цьому можна зупинитися. Тим паче що ще можна зробити? По всіх кабінетах я пройшовся і зібрав усе. Тепер лишається навести лад у кабінеті біології. А на сьогодні час відпочивати.


Нотатки сільського вчителя
by FullMetalEkolog
© Віктор Пархоменко, 2017
For licensing or usage, please contact fullmetalekolog@gmail.com


Вернуться к началу
 Профиль Персональный альбом  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 28 окт 2017, 23:06 
Не в сети

Зарегистрирован: 29 апр 2009, 22:59
Сообщения: 749
Изображений: 2317
Откуда: Семипалатинск-Сумы
Частина 13 «Покрова»
Ура!!! Покрова! День Захисника України! Вихідний день! Можна відпочити! Відпочинок … Тю! Це фантастика! Таке може тільки наснитися! Наяву немає такого – повернися у реальність! Завтра мені поставили відкриті уроки. Тому зараз треба студіювати конспекти уроків та готуватися до бою. Мене нещодавно перевіряли і їм не сподобалося структура мого уроку: витратив 15 хвилин на перевірку домашнього завдання замість 10. Чи начальство зовсім з глузду з’їхало, чи що з ними таке – не дають перепочити навіть у свята! Ех, якби я знав ось таку інформацію вчасно (особливо пункт 4), то влаштував їм третю світову:

Міністерство освіти і науки України (Лист МОН №1/9-630 від 05.12.2014) "Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя». Чотири пункти, які варто вивісити в учительській:
1. Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довiльнiй формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, змiст та оформлення календарних планiв та поурочних планiв-коспектiв є iндивiдуальною справою вчителя. Встановлення унiверсальних у межах навчального закладу, мiста, району чи областi стандартiв таких документiв є неприпустимим. Строки їхнього зберiгання вчителем також законодавчо не встановленi, а вiдтак вчитель самостiйно приймає про це рiшення.
2. Створення, наповнення та зберiгання рiзноманiтних портфолiо, папок, альбомiв тощо з напрацюваннями вчителя на паперових носiях, в тому числi при пiдготовцi його до чергової чи позачергової атестації, участі в конкурсах тощо не належить до передбачених законодавством видiв роботи й не може вимагатися вiд вчителя керiвниками навчального закладу, представниками методичних служб чи органiв управлiння освiтою.
3. Законодавчi та пiдзаконнi акти у сферi освiти надають вчителевi право, а побудова навчальних програм з предметів передбачає можливість перенесення вчителем урокiв, збiльшення кiлькостi годин на вивчення окремих тем. Вiдтак, контроль щодо так званого «вiдхилення» вчителя вiд календарного планування чи вiд матерiалiв пiдручника є неправомiрним i неприпустимим.
4. Вибiр форм та методiв викладання є винятково прерогативою вчителя й не можуть регламентуватися нi адмiнiстрацiєю навчального закладу, нi органами управлiння освiтою. Вимоги окремих керiвникiв щодо зведення дiяльностi педагога до застосування ним лише традицiйної класно-урочної форми проведення занять чи застосування тих чи iнших методик є неправомiрними й вчитель не зобов’язаний їх виконувати.


Ось така шпаргалка для вчителя! Бо від списків з вимогами голова обертом! А якщо приїздить комісія, то вимоги вражаючі – папки, конспекти, реферати, копії документів… Але чи подіє це у такій школи, де я працюю? Начальство дивакувате і чи вони усвідомлять що їх вимоги вже неправомірні і застарілі? Я мовчу про перевіряючих з району… Хоча якщо більшість вчителів об’єднається то ніхто не втримається! Скільки ж можна терпіти знущання…

Почему самое трудное на свете дело — убедить свободного в том, что он свободен и что он вполне способен сам себе это доказать, стоит лишь потратить немного времени на тренировку?
Ричард Бах

Частина 14 «Позитив»
+
Майже весь час хворію – то температура, то стріляє голова. Від навантаження мрієш лише про відпочинок, але ж скільки веселого навкруги відбувається: деякі діти-жартівники посеред уроку підбігають до кабінету, стукають у двері і біжать геть. Не встигаю виявити хто то робить. Але одного разу, якраз зібрався виходити і тут … стук у двері і звук від швидкого бігу … Роблю один крок і відкриваю двері, а «бешкетник» вже відбіг метрів на 20… Ой, та це ж дівчинка з 8-го класу, причому тихенька на уроках і спокійна! Кричу їй навздогін: «Неля, невже це ти? Як же так? Не чекав від тебе подібного?». Дівчинка, почувши ці слова, аж підстрибнула, пронизливо запищала і потім засміялася, а через мить побігла по сходинках. Потім спитав на уроці її «Що це було?». Відповіді я так і не почув… Доречі, більше у двері ніхто не стукав.

Сміявся сьогодні до сліз. У 8 класі одного розбишаку однокласники поставили на місце, згадавши як у дитсадку він пісяв у горщик з квіткою (довго його не могли зловити, але врешті решт він попався). От і сьогодні, він розмалював коробки колекцій комах, і я його зловив на цьому. Він почав переконувати мене що це не він, але однолітки згадали йому про горщик… Після такого він зрозумів, що йому не відвертітися і зізнався. Отже, довелося хлопцю поміняти етикетки на нові (хоча він більше місяця сподівався що про все забудеться); після цього випадку хлопець навіть краще вчитися став.
Загалом стає страшно – бо однолітки все один про одного знають не зі школи, а з дитсадка. І при можливості це використовують один проти одного. Проте діти тут емоціонально більш міцні, ніж у місті, тому навіть цей хлопець не особливо соромиться про своє минуле.
Інформатика, 11 клас – розповідаю дітям «внутрішню будову» комп’ютера – де знаходиться процесор, вінчестер, оперативна пам’ять … У відповідь: «А ось тут живуть піксики» (це з дитячого мультфільму маленькі люди). Посміялися всі!

Частина 15 «Операція антифотограф»
+-
На «День вчителя» чимало зробив фото і якісно їх відредагував у фотошопі. Зробив добру справу на свою голову – сьогодні мене просять фотографувати усі шкільні події. Керівництво школи вирішило що у них з’явився шкільний фотограф. У мене в голові це не вкладалося, оскільки у школі є фотограф, який взявся робити випускні альбоми і має знімати важливі події школи. І йому платять чималі гроші, але він нахабний і приходить лише два рази на рік.
Повеселило як мене намагалися змусити зняти відео! Пояснив, що моя камера давня і у ній відсутня відеозйомка, нею навіть фотографувати вже складно – їй майже десять років! Не повірили спочатку, але через інтернет знайшли вік моєї камери і її можливості… На наступний день приносять камеру за тисячу долЯрів і просять розказати як нею користуватися. Ах-ха-ха! До цього розповідали, що окрім мене нема кому зняти відео, а виявилося… Зараз у кожного є смартфон або фотоапарат, але ховають і роблять вигляд що нічого немає. Ну що ж – такі от люди.
Отже, перейшов у позицію «Не шкільний фотограф» і відтепер якщо і фотографую, то лише телефоном і не редагую знімки у фотошопі. Якість стала гірша і від мене потроху відстали. Хоча деякі події я буду робити з високою якістю і на фотокамеру, але світлинами ділюся лише з вчителями з якими товаришую.

Іноді треба подумати перед тим, як робити добру справу…

Частина 16 «Льодовиковий період»
+-
У кабінетах прохолодно. З самого першого дня уроки веду переважно у кабінеті географії, що на першому поверсі. Але вже середина жовтня і канікули перенесли пізніше, опалення не ввімкнули… Холоднеча, колотун! Діти теж мерзнуть і єдине що я можу – або примусово відправляти їх за курточками, або шукати інший кабінет. Вільний виявився кабінет біології. Туди я і перебирався – набагато тепліше: як-ніяк другий поверх!
Пізніше заклеїли вікна і стало тепліше, але сильне похолодання і… прийшов льодовиковий період. Сидимо у класі і мерзнемо! УСІ! Але несподівано оголошують початок осінніх канікул, тому мерзнути недовго лишилося. Забігаючи наперед, майже завжди несподівано будуть інформувати про те що у суботу будуть уроки, або що з завтрашнього дня канікули… Не дадуть розслабитися. Доречі, з-за цих несподіванок календарне планування, яке так вимагає керівництво, доведеться переписувати БАГАТО разів. Що це? Це виписані усі дати і точна кількість годин уроків у тебе за місяць по кожному предмету. Ось такі справи.

Частина 17 «Усі ми помиляємося»
+
Деякі вчителі виписують найбільші помилки учнів і розповідають при першій можливості усім людям. У мене теж є декілька виписок – але це ті випадки, коли сміялися і я, і діти. Ось найцікавіші моменти:
«Представники ряду рукокрилих – птахи»
«Їстівні гриби – синяк, підсніжник»
«Будова цибулини – корінь, нирки»
Останній приклад – це приклад невдалого використання автоперекладача. Довго пояснював усім дітям і прохав більше так не робити.
Помилки роблять навіть «сильні» учні – просто багато матеріалу і від великої завантаженості діти дуже поспішають зробити домашні завдання і не звертають увагу на помилки. Тому намагаюся простіше на все це дивитися, хоча іноді смієшся до сліз від подібних казусів.
А щодо помилок є у мене історія. Одна бабця у селі казала: «За все життя я жодної банки не розбила». Вражаюче? Зовсім ні, якщо внести уточнення – вона не робила консервацію та й і не готувала зовсім. Тому не помиляється лише той, хто нічого не робить. А у школі помилок багато не лише у дітей, а і серед вчителів – особливо коли у тебе забагато уроків. Які у мене були помилки? Часто не міг пригадати позначки у книзі – то проміле забуду, то мікрометр… Але ж я вчитель і мудріший, тому носив з собою словники в планшеті, щоб скористуватися за необхідності. Інколи плутав терміни і назви… і добре що вчасно виправляв себе!

Частина 18 «Канікули»
+-
Що є канікули для вчителя? То є час приїзду комісій та перевірок. А інколи – усіх вчителів викликають до керівництва і кажуть «Треба написати заяву відпустки за власний рахунок на весь час канікул». Економія державного бюджету. Оскільки доводилося працювати по суботам, то один тиждень у нас буде в якості відгулів, а от другий тиждень за власний рахунок, тобто мінус ¼ зарплатні. Відомо ставлення держави до вчителів – тому це не сильно дивує.
До побачення діти, побачимося після канікул.
Гхм, виклик у вчительську – і мені вказують на помилки у журналах. Я неправильні поставив дати. Ах трясця ж! Тепер сидіти і заклеювати неправильні надписи, оскільки у журналі неприйнятні закреслювання. Сподівався що вже сьогодні поїду додому і буду відпочивати, але не склалося…

Частина 19 «З новими силами»
+-
Канікули промайнули вмить – треба було зробити купу всього вдома … І як так час вміє так швидко плинути? Перший день після канікул незвичний – школа вся гудить, життя вирує! Аж не віриться що тут ще вчора була повна тиша!
На планшеті завантажені конспекти уроків, червона ручка зі мною – до бою готовий! До речі, ручки для вчителя – то є важливе знаряддя. Для журналів має бути синя ручка і не рекомендовано її міняти впродовж року. Зламалася чи скінчилася – шукай таку ж саму, бо у журналі всі твої записи мають бути одним кольором. Ще у місті зіштовхнувся з цією бюрократією… А в цій школі так взагалі начальство одразу сказало – випишуть догану перевіряючі якщо знайдуть різницю у кольорі. Смішно і сумно від цих правил. Але достатньо купити дві ручки – одну сховати у заначку на провсяк випадок, а другою користуватися. Так і роблю і поки що все під контролем.
А от щодо червоної ручки – вона має буде одна, бо то є страшна зброя вчителя! Для оцінок у щоденниках! І добре якщо доводиться ставити добрі оцінки.
Для перевірок зошитів ручки підійдуть будь які, але вони часто зникають… Полтергейст якийсь. Але це не проблема! Зараз знайдемо у класі! Впродовж тижня нагріб більше десяти ручок і всі роздав, бо діти частенько ламають та гублять ці знаряддя праці. А раніше ж пера і чорнила носили, розливали їх та ставили клякси у зошитах… Ото часи були!

Частина 20 «Олімпіадний марафон»

Я люблю свою работу!
Я приду сюда в субботу
И, конечно, в воскресенье.
Здесь я встречу День рожденья,
Новый год, 14 октября.
Если я не заболею,
Не сорвусь, не озверею,
Здесь я встречу все рассветы,
Все закаты и приветы!
От работы дохнут кони.
Ну а я — бессмертный пони!!!

+-
Прийшов час ретельно готувати дітей до олімпіад. До цього часу лише було обумовлено кого готувати і роздані попередні завдання дітям. На мене звалили географію, біологію та екологію. Впродовж місяця – кожен день займатися з дітьми і готувати їх до випробувань. Літератури у мене вистачає, усі можливі довідники взяті і після уроків кожен день починається мозковий штурм. Повторити матеріал за всі роки, пояснити дітям новий матеріал… Голова обертом. А через два тижні їхати у неділю до районного центру. У неділю! Про відпочинок можна забути…
Але це все ще нескоро, а зараз розбираємо потроху матеріал. Багато питань на визначення координат та азимуту – розповідаю і малюю дітям на дошці що то є і як вимірювати. Небагато сміливих набралося – на географію четверо, біологія – троє, екологія – 1. По черзі займаюся з ними. І крок за кроком засвоюємо і повторюємо матеріал за всі класи. Сподіваюся, що більш-менш вдало напишуть олімпіаду. Все це забирає увесь час і додому приходжу лише для сну.
Окрім того для екології треба написати науковий проект. Передивляюся усі мої записи досліджень тварин і несподівано з’ясовую, що був у сусідньому степовому заказнику 13 років тому. Оскільки у минулі часу дуже багато їздив (уся північно-східна Україна), то запам’ятати усі місця нереально. Це гарне відкриття, бо тепер я знаю який проект напишу – про рідкісних тварин степового заказника! Але коли мені це робити? Де ж взяти час? Чому лише 24 години у добі…

Першою у списку олімпіад географія, а через тиждень біологія, і остання – екологія. Два тижні підготовки промайнули вмить. І ось настав ранок неділі і треба їхати у районний центр 60 кілометрів по розбитим дорогам… Добре що виділили гроші – нас відвозять на машині. Ось і олімпіада – роздають питання і … подивившись на них, я розумію, що то є просто знущання над дітьми. Проте, діти все одно вирішують її, і хоча займають не призові місця, але всеодно молодці. Питання про великі заводи в Україні та гончарські центри я можу зрозуміти, але коли питають на кшталт «Вплив мурашиної кислоти на корозію земної осі» то тут вже подиву немає меж!
Доречі, я знаходжусь у комісії – тобто спочатку треба вирішити разом с усіма вчителями відповіді на питання олімпіад, а потім перевіряти роботи дітей. В ідеалі по інтернету мають надсилати відповіді, але це роблять, а інколи не роблять… А сидіти чекати ніхто не має бажання, тому розв’язуємо своїми силами. Ламають мозок сім вчителів і з величезними проблемами знаходять відповіді – за допомогою енциклопедій та інтернету. А як діти вирішують? Знущання!

На наступний тиждень олімпіада з біології – все аналогічно повторюється. Але з пригодами, про які я розповім у наступній частині, бо щось завелика частина у мене вийшла.

© Віктор Пархоменко, 2017
For licensing or usage, please contact fullmetalekolog@gmail.com


Вернуться к началу
 Профиль Персональный альбом  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 29 окт 2017, 03:03 
Не в сети
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 15 сен 2010, 01:18
Сообщения: 463
Изображений: 0
Откуда: Сумы
Велосипед: Mission выполнима
Очень интересно
:good:


Вернуться к началу
 Профиль Персональный альбом  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 29 окт 2017, 20:28 
Не в сети

Зарегистрирован: 29 апр 2009, 22:59
Сообщения: 749
Изображений: 2317
Откуда: Семипалатинск-Сумы
Щиро дякую всім за коментарії! По завершенню відповім на всі питання...


Вернуться к началу
 Профиль Персональный альбом  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 29 окт 2017, 20:28 
Не в сети

Зарегистрирован: 29 апр 2009, 22:59
Сообщения: 749
Изображений: 2317
Откуда: Семипалатинск-Сумы
Частина 21 «Вимикач»
+-
Дзвоню дружині і гарна новина – вона повертається додому з дальньої поїздки від родичів. Але коли нам побачитися, якщо я працюю навіть у вихідні? Можна кой-як приїхати у суботу, але рано вранці у неділю мені треба вже виїжджати до села на олімпіаду. Не бачилися давно, тому незважаючи ні на що їду. Приїхав. Вигляд у мене «як з хреста знятий», але в душі радість. Час промайнув швидко і ось вже ранок неділі і я прокидаюся від будильника. Ще темно – майже п’ята ранку, треба вдягатися і їхати на автовокзал… Засинаю сидячи сам того не помітивши, але це я передбачив – задзвонив другий будильник. Просинаюся – як легко заснути навіть сидячи! Ну що ж, треба одягатися і їхати. Те що відбулося далі – не можу пояснити. Оскільки о сьомій годині мене розбудила дружина…Пухнасте звірятко песець! Як так? Я ж прокинувся і … Тепер неважливо! Що робити? Спершу подзвонити до школи і сказати щоб мене не чекали, а відвозили дітей до району, а з часом і я приїду – з запізненням на дві години. Зроблено і скоро вже я у маршрутці трясуся по нашим дорогам. Але не проїхавши і половини відстані, маршрутка глохне, і водій намагається відремонтувати її, але марно. Все? Кірдик? Якимось чином та невідомою силою залізний монстр заводиться і ми таки доїжджаємо до районного центру!
На олімпіаді у мене дежавю – все повторюється: вчителі ламають голову над питаннями, а діти тихенько вирішують завдання. Потім перевірка відповідей учнів і знову мої учні не зайняли призові місця, хоча й не так погано відповіли, враховуючи що вперше приймали участь. Взагалі, ця олімпіада то бізнес. У обласному відділі освіти запрошували дітей до підготовчих лекцій до олімпіади. Ціна їх була мінімум 300 доларів. Зрозуміло що без подібної підготовки неможливо відповісти на більшість питань. Треба або готувати дітей за кілька років (як це зробили деякі вчителі), або йти на лекції. Хоча на районній олімпіаді все по-чесному, але на обласній – всі призові місця купуються і це вже відомо усім вчителям. Але зламати цю хабарницьку систему поки що не вдалося, хоча були спроби.
На цій ноті завершую біологічну олімпіаду і зробимо перерву…

Частина 22 «Сучасна мода»
-
Голова обертом вже від цих олімпіад. Треба про щось інше розповісти.
Діти вчаться і дізнаються про оточуючий світ кожен своїм методом. І прикро, коли вони хочуть знати що таке куріння, алкоголь і ні в якому разі наркотики. Школа має розповідати та пояснювати небезпеку шкідливих звичок, якщо батьки не приділяють цьому уваги.
В туалеті застав дітей з цигарками. Вони аж перелякалися від несподіванки – коли я зайшов і побачив їх! Один кинувся ховати цигарку, а інші навіть не встигли і зреагувати. Кумедна і сумна ситуація. До цього часу у них все було під контролем, а сьогодні забули видивлятися вчителя…
Хоч у місті, хоч у селі – серед учнів вважається крутим курити! Та ти центр всесвіту якщо куриш! Що робити з такими дітьми? Для більшості це забавка, яку вони скоро покинуть. Треба лише налякати добряче. Варто показати відео легенів здорової людини та що курить, розповісти про інтоксикацію та припинення росту… І головне – розрізати цигарку і подивитися яке сміття в неї пхають – палички, незрозуміле листя… Також є приклад з життя, яким поділився мій давній знайомий – він застав сестру з цигаркою (їй тоді років 15 було): вона кинула та розтоптала «інструмент злочину», але брат запалив їй другу цигарку і сказав добряче затягнутися… Більше вона жодного разу не курила, хоча промайнуло років двадцять… Дим цигарки то є отрута, особливо для дитини і якщо добряче затягнутися – то тошнити буде дуже сильно, а інколи і квакати будеш.
Провів дітям мозковий штурм з переліком вищесказаного і сподіваюся що до двох хлопців дійшло усвідомлення. А от двоє інших занадто давно палять і вважають що нічого страшного – бо всі в їх родині палять: і мати, і батько… Ось тут вплинути складно, хоча і покидати спроби не можна.
Добре що тут учні алкоголь не вживають! Але, як і цигарки, це дуже модно, особливо якщо сказати «Та я напився вчора в хлам». У місті є діти які вже змалку пиячать і то є кірдик. Особливо нахабні навіть приходили до школи п’яні і влаштовували дебош. Від такого усі працівники школи пили заспокійливі – оскільки за цими дітлахами приїздила міліція, а потім які ж відгуки будуть про школу? Хоча у місті вже мало чим можна здивувати…
Хм, але ж і у селі свої нюанси. Тут вчитель бухає і все нормально, бо у нього блат (він родич начальства). Поки що діти дивляться на все це і розуміють, що це є недобре. Але чи так і залишиться? Чи не знайдеться дитина, у якої теж блат і вона вирішить, що їй все можна…

Частина 23 «ЛайфХак пам’яті»
+
Як запам’ятати складний матеріал? Наприклад як запам’ятати прапор країни? Складіть з кольорів прапора якесь слово. Наприклад у Італії прапор зелений, білий і червоний і перші літери кольорів виходять «З» «Б» і «Ч», сюди підійде слово «ЗуБоЧистка». Лишається лише уявити Італію у вигляді зубочистки і готово! А країна мордору має дуже «якісну» асоціацію – їх прапор білий, синій і червоний і складаємо слово «БіСиК»! «К» на «Ч» поміняв, але асоціація того варта – маленький бісик, що лізе всюди і робить шкоду!
Ось приклад на якому показано, що не треба зубрити і ламати голову. Краще вчитися використовувати асоціації. Спочатку пройдіть тести (їх прірва в інтернеті) на визначення типу вашої пам’яті – образна (зорова, слухова, тактильна тощо), словесно-логічна (відображення предмету у понятті, судженні тощо), рухова (пояснювати не треба) і емоційна (слід уточнити – запам’ятовують предмети і події, які викликають емоції). І в залежності від того запам’ятовуйте складне у малюнках, чи уявляючи предмети, чи у музиці, чи у фігурах… Це є окрема величезна тема – і є безліч книжок на цю тему…
Додам, що навіть цифри можна асоціювати з речами або тваринами. Наприклад буква 3 за формою схожа на вухо, а якщо вам не до вподоби така асоціація, то можете з першої літери цифри скласти слово – наприклад 3 – заєць, 8 - вогонь. І математичну формулу легше буде запам’ятати: біля вуха вогонь мінус заєць і помножити на сазан.
Ім’я людини можна пов’язати з її зовнішністю, а прізвище – уявити людини в цьому образі (наприклад прізвище Вітер – і людина носиться як вітер). Головне це двадцять секунд повторити для закріплення.
У завершення всім відомий віршик послідовності кольорів веселки: «Каждый охотник желает знать где сидит фазан». Але мало хто знає український варіант «Чому пінгвіни живуть зимою без своїх фантазій». Вмикайте уяву та фантазію і складний матеріал перестане вас лякати.

Частина 24 «ХХІ століття»

Вчитель: Сьогодні будемо натягати презерватив на глобус!
Діти: А що таке глобус?

+-
Згадався цей анекдот, оскільки хочу підняти питання «Скільки учні запам’ятовують з уроку». До 20-30%! І це якщо викладати за старою традицією – з підручниками, малюнками на дошці та старенькими таблицями і плакатами. А так рекламовані «сучасні технології» – презентації та фільми лише виглядають красиво, але відволікають дітей і у їх головах залишається лише до 5% від уроку. Ще одне пояснення – проектори які використовуються у школах невисокої якості, від чого складно прочитати текст, а якщо демонстрація на комп’ютері – то монітор замалий, щоб з нього читати усьому класу. Тому американці почали використовувати планшети на уроках. Але найкраще щоб презентації були посередині уроку на 5-10 хвилин, а потім – робота з підручником і таблицями. Тобто урізноманітнити подачу матеріалу, щоб дітям було цікаво на уроці. Але хіба може наш вчитель з купою обов’язків встигати готувати кожен урок на американському рівні?
Також величезна проблема для вчителя це кардинальна різниця матеріалу у підручниках, зошиті для лабораторних робіт, контрольних роботах і екзаменах, і навіть у брошурі з конспектами уроків для вчителів. Чому це так складно? Провів урок – розповів матеріал, а на лабораторній маєш розповідати додатковий матеріал, оскільки досліди та питання до них дуже різняться від підручника. Екзамени, контрольні і конспекти також різняться… Тобто розірвися, а усе розкажи і дітей навчи!
Ото понесло мене… Прості речі кажу, так відомі усім вчителям, але можу комусь стане цікаво почитати про наші проблеми…
Доречі, у селі з мене вимагають уроки з використанням фільмів і презентацій. Навіть не знаю коли готувати і шукати матеріал, якщо часу не вистачає катастрофічно.

В якості епілогу… Найкраще засвоюється те, що дитина бачить на власні очі. Якщо це урок з ботаніки – то взяти лупу або мікроскоп і роздивитися бруньку-корінці-листок для вивчення будови рослини, піти до водойми або у степ для вивчення різноманітності рослин. Екскурсії передбачені у шкільній програмі, але не враховано що для їх проведення потрібно декілька годин. Тому встигаєш лише поводити дітей біля школи…

Частина 25 «Шкільні привиди»
+
Сиджу над журналами, а потім над олімпіадою. Лишився сам в школі, сторож ще не прийшов, та й і чи прийде він… На вулиці вже темно… Дзвонить дружина, і дізнавшись що в школі я один-єдиний починає розповідати усілякі страшилки на кшталт «Шкільні привиди». Сміємося удвох! Але розмова завершилася, і я знову сиджу в повній тиші. Щось трохи моторошно… А чи не піти вже додому? Збираю речі, вимикаю світло і йду по довжелезному коридору – у селі раніше було дуже багато дітей і школу збудували ще більшу! Нічогісінько не видно – темрява суцільна! Ліхтарик залишився вдома і я використовую екран планшета. Ледь видно куди йти і від цього прислухаєшся до всього… Дерев’яна підлога скрипить страшенно, а на вулиці гуде вітер і гілки дерев б’ють по вікнам та даху… Вже майже кінець листопада і Хелоуін пройшов… Та зараз би знімати у цій школі фільм як вчитель лишився один і… Гхм, пора мені вже додому відпочивати, бо щось вже від перевтоми не в тому напрями мозок працює! Опинившись вдома, знову дзвінок від дружини – розмову вона починає з різноманітних звуків: клацання, шуршання, завивання та шкрябання… А потім розповідає відбірні страшилки, від яких навіть у дорослої людини волоси дибки будуть. Але я вже не в школі, і Олена аж засмучується… А якби вона подзвонила на півгодини раніше…

Частина 26 «Унікальна їжа»
+
Дзвоню дружині і ділюся доброю новиною: «Вночі по статті сидів». Вона сміється, каже – подумай що ти сказав і як це сприйме людина, яка не знає що ти колишній науковець і кажеш про статтю, як про друковану працю. Сміялися до сліз… Отак не думаючи скажеш що робив наукову статтю по тваринам, а люди сприймуть зовсім інакше!

У кожного місця є свої особливості і аура. Але поглиблюватися в опис села я не буду, а лише зупинюся про найсмачніші страви тут. Ужгород запам’ятався мені смачним білим хлібом, Запоріжжя – місцевим квасом, Полісся – варениками з чорницею, а село – хотдогами і вафельними паличками. Хотдоги тут величезні і з свіжо нарізаною капустою, политі товстим шаром кетчупу… З’їв одну штучку і більше їсти не хочеться. Готують тут і піцу, але вона схожа на інші, а от хотдог унікальний! Вафельні палички теж звідусіль продають, але тут вони є хітом: у магазині їх змітають вмить школярі і дорослі і я теж приєднався до цього звичаю, і йдучи додому, обов’язково беру палички, щоб з’їсти їх у дорозі.


© Віктор Пархоменко, 2017
For licensing or usage, please contact fullmetalekolog@gmail.com


Последний раз редактировалось Ekolog 29 окт 2017, 23:18, всего редактировалось 1 раз.

Вернуться к началу
 Профиль Персональный альбом  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 29 окт 2017, 20:59 
Не в сети
Трубадур
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 09 июн 2009, 23:22
Сообщения: 5518
Изображений: 69
Откуда: Сумы
Велосипед: Cinelli
Витя, пардон, коллега... читал по диагонали, не нашёл - сколько детей в классах? Вот начинал я в 13-й школе - было 45 в норме, был класс 51.... пока не явился 52 - не делили. Счас снова от жадности по 35... жопа. Что запоминают -фигня, что понимают - вот это загадка. В любом случае - удачи, но близкому мне человеку не пожелал бы этого хлеба. Сам просто привык...
Да - олимпиада - отдельная тема, было дело побеждали мои ученики на обл. олимпиадах... а на след. год - нагрузка меньше ставки. До свидания такой адский труд. Да, факультативов нет, а знания нужны на уровне хорошего студента курса так третьего. Так что не ведаю, сколько там у тебя энтузиазма в резерве.

_________________
Сижу, никого не трогаю, починяю "Примус"
(Felis)


Вернуться к началу
 Профиль Персональный альбом  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 29 окт 2017, 23:15 
Не в сети

Зарегистрирован: 29 апр 2009, 22:59
Сообщения: 749
Изображений: 2317
Откуда: Семипалатинск-Сумы
Abadonna писал(а):
не нашёл - сколько детей в классах?


По завершенню відповім на всі питання.


Вернуться к началу
 Профиль Персональный альбом  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 30 окт 2017, 11:52 
Не в сети

Зарегистрирован: 29 апр 2009, 22:59
Сообщения: 749
Изображений: 2317
Откуда: Семипалатинск-Сумы
Частина 27 «Життя-буття дубль 2»
+
Дзвінок дружині і одразу питає «Ти уроки вивчив?» – це так вона жартує. Не думав я що через багато років після закінчення школи та універу мені будуть задавати такі питання… Сміємося…

+-
Журнали заповни, зошити з лабораторних перевір, контрольні та самостійні проведи і перевір… Це те що треба робити кожен день, а є ще інші обов’язки і олімпіада з екології про яку я розповім пізніше… Ввів правило – журнали одразу заповнювати! От хоч земля зупиняється, а журнали заповни! Бо потім наздоганяти то є складна справа. Навіть один урок наперед пишу у журналі, але без дати – бо тут можуть в будь який момент сказати що у суботу відміняються уроки…
Забув сказати: працювати будемо один тиждень – п’ять днів, потім – шість, потім 5, 6, 5, 6… Якось виживемо! Хоча школа, журнали і зошити мені вже сняться…
Лабораторні та контрольні перевіряю у той же день – доки пам’ятаю матеріал. Хоч у перерву, хоч після обід. АЛЕ ОБОВ’ЯЗКОВО У ТОЙ ЖЕ ДЕНЬ! Бо від купи нового матеріалу вже через декілька днів забуваю майже все і треба перечитувати конспекти та згадувати.
Тут не встигаєш крутитися і підсмажуватися на пательні життя, а по школі тиняються від неробства якісь підлітки. Дізнаюся – це місцеві, у минулому році тут вчилися, а зараз – навчаються у технікумі в сусідньому селі, проте їздити туди не хочуть і від нудьгування ходять сюди. Керівництво школи все ж таки їм заборонить заходити в школу – зникнули речі у кабінеті вчителя. Хоча до цього не звертали уваги, що вони постійно палять біля школи…
Доречі, туалет у школі лише на вулиці. Суворі умови…

Частина 28 «Життя тривалістю 45 хвилин»
+-
Урок, 45 хвилин – складається з повторення попереднього матеріалу, роз’яснення нової теми, інколи – лабораторної або самостійної, і в завершення – ложка дьогтю: домашнє завдання. А інколи відбувається найстрашніше для учнів – контрольна робота! Але про контрольні нехай в інший раз розповім (або не розповім), а зараз поговоримо про звичайний урок.
Як швидко пролітають ці ¾ години – ледь встигаєш розповісти новий матеріал. А бувають і випадки, коли все зовсім не так як плануєш. От хотів я дітям у 6-му класі пояснити і навчити їх вимірювати координати, але за один урок не встиг їх достатньо "помучити", щоб вони все зрозуміли. На другому уроці треба вже давати новий матеріал, бо потім наздогнати складно. Але ж вони ще не засвоїли координати!! Як бути? Вирішив подовжити цю тему, а потім якусь тему утисну, бо без координат ніяк не можна далі йти! Хоча зовсім нещодавно діти не могли мені перелічити сторони світу – захід-схід-північ-південь…
Прислали нові підручники для біології сьомого класу і мені їх хочеться закинути якнайдалі, а краще на іншу планету! Та хто це робив таке, що підручник для СЬОМОГО класу виглядає за науковістю та об’ємом матеріалу як для студента: більшість тем написані настільки заумно, що навіть мені важко читати, а деякі терміни невідомі зовсім. Ще більше шоку від того, що теми розписані аж на 7-8 сторінок. В голові не вкладається як все це розповідати за 45 хвилин? Роблю просто – як і раніше користуємося старими підручниками, а новий – в якості допоміжного. Для дітей усі основні поняття та терміни є у старих підручниках, і вони добре засвоюють та розуміють матеріал і це головне. А все інше, що відсутнє у моїй програмі – за бажанням дитини. Бо з новим підручником навіть у мене мозок закипить!

Частина 29 «Екологічний ривок»
+-
Ось і прийшов час розповісти про олімпіаду з екології. Намагався здихатися цієї олімпіади, але керівництво школи поставило перед вибором – готувати олімпіаду або постійні перевірки уроків.
Отже, треба написати науковий проект – тему я вже казав раніше: «Рідкісні тварини степового заказника». Тепер лишалося все написати. Оскільки досвід написання наукових робіт у мене чималий, то зміст я швиденько зробив: 1) вступ (актуальність і мета дослідження); 2) матеріал і методика; 3) результати досліджень; 4) анотований список видів; 5) висновки.
Лишилося знайти необхідний матеріал для розділів. Врешті решт усе написав, хоча часу витратив чимало. Потім – зробив брошуру-альбом з описом заказника і переліком з фотографіями знайдених тварин. І в останню чергу найголовніше – стенд для виступу!
Потім – написати виступ учениці і знати його на пам’ять. Доречі, на листочку з виступом краще додати і терміни, які може питати комісія (наприклад що таке заказник, біотоп…). Такий собі конспект зі шпаргалкою. Виступ має займати не більше 10 хвилин, а краще до 7.
На цьому моя робота над проектом скінчилася і почалося найвеселіше: готувати дитину до всього цього. Ученицю до цього часу не «мучив» – хотів щоб вона відпочила після олімпіади біології. Але коли я сказав що знову лишатися після уроків – вона запротестувала і відмовилася від участі! Хто ще погодиться? Два кандидати одразу відмовляються. Але учениця з 9-го класу погоджується. УРА!!! Але стоп – може вона сумнівається як і попередні. Краще одразу переконатися у серйозності учениці. В кабінеті у баночці є заспиртована величезна гусінь: робиться експеримент і дівчина спокійненько бере незвичне створення у руки. Ось тепер можна кричати УРА!!! Роблю фото, оскільки всеодно треба знімок з цією гусінню для проекту.
Ну що ж – тепер лишається учениці вивчити виступ та знати назви усіх тварин, що є у проекті.
Вона добре з усім справляється і як добре що вона живе навпроти школи – бо сидимо дотемна! Показую їй як треба розповідати про проект і один раз роблю сам всю презентацію, щоб дівчина зрозуміла – треба казати гучно, не мямлити, впевнено показувати графіки і тварин на стенді. Потім – даю їй виступати і корегую всі помилки. Вона швидко вчиться…
В останні дні проходимо «тренування» перед керівництвом школи і вони лише критикують одяг учениці. Дають ще дрібні поради, але я вже забув що саме…
Ось вже лишається два дні до олімпіади і приходять батьки Альони і кажуть, що вони забороняють їй приймати участь в олімпіаді, бо це суперечить християнській вірі їздити і виступати перед людьми з якимось екологічним проектом. Серце у мене зупиняється – вже все надруковано і усі документи зібрані, переробити все не буде часу! Та трясця ж! Ви знущаєтесь? Але керівництво школи усіма силами вмовляють батьків змінити своє рішення – у цьому їм допоміг пастир місцевої церкви… Але від цієї несподіванки я оговтаюсь лише коли Альона буде розповідати вже у районі перед перевіряючими проект. Тоді з’явиться відчуття радості, що все не пройшло марно і вона вдало справилася і нарешті перемога за нами! Є призове місце у олімпіаді і нас відправляють на обласний конкурс. Не знаю радіти чи сумувати цьому – оскільки це все відбуватиметься знову у вихідні і ні про яку оплату не буде йти мова. Але це все буде весною, а зараз відпочинок! Тим паче тепер можна бути спокійним – з перевірками уроків від мене відстануть на деякий час. Як ніяк, з олімпіад поки що у районі лише ми зайняли призове місце.

Частина 30 «Засідка пухнастого звірятка песця»
-
Від усіх нещодавніх подій я виснажений до нестями… Втомився страшенно, оскільки захворів і у мене температура і загострилися старі болячки. Злий страшенно. Сподіваюсь якось дотягнути до кінця тижня і на вихідних нарешті зможу поїхати додому і відпочити!!! Але викликає директриса і каже про олімпіади з інформатики і астрономії.. Знову готувати дітей впродовж місяця по суботах, а потім везти їх у неділю. Спокійно кажу їй, що я захворів і не можу стільки працювати. Розвертаюся і уходжу. Потім мені з ненавистю будуть згадувати цю відмову, але мені всеодно – робіть знову перевірки уроків, але я ВІДМОВЛЯЮСЯ! Прибігає вищезгадана Тася і каже мені що я охренів, відмовлятися від олімпіад не можна. Але хто вона є – звичайна вчителька як і решта і до керівництва школи не має жодного відношення. Хм, хоча за її поведінкою це вона тут директриса…
Хочу взяти лікарняний, але з цього року прибрали оплату заміни уроків (все для економії держбюджету). Тому мої уроки ніхто заміняти не буде і я безсмертний вчитель – маю прийти у школу за будь що.
Хех, трохи я розійшовся. Але допекли! Як же допекли… Ну що ж – життя продовжується і влітку я звільнюся, бо від цих навантажень майже постійно хворію…

Частина 31 «Перерва»
+-
Гхм. І що далі розповідати? Треба щось веселе, але від екологічного проекту у мене ледь дах не поїхав…
Хоча на сході нашим воякам ще гірше живеться. Бліндажизнь! А ми тут ще нічогенько собі живемо. Побуваю я у тих краях у наступному році і побачу на власні очі те, що не кажуть нам у новинах. Хоча буду там нетривалий час в якості науковця-дослідника впливу війни на природу, але «посивію» від побаченого…
У школі у перший день зими проведуть концерт присвячений ветеранам-воїнам АТО – хоча це невелике село, але досить чимало місцевих зараз воює, а деякі вже на пенсії. Погляд у них відрізняється від інших.
А через декілька днів – у селі якесь свято і прірва п’яних на вулиці. Один чоловік мене перестріває і розпитує хто я – спокійно кажу «Вчитель». Як же він одразу почав розпитувати про свого сина… Знаю добре його сина і раджу йому не пиячити тут, а більше приділяти уваги дітям. Хоча пиячить він вже давно і насправді чхати йому на все, бо головне горілка для нього… Нажаль він не один такий – у селі пияцтво квітує.

Сьогодні день схожий на попередній і наступний день – вдень праця, ввечері – поїсти, подзвонити дружині і відпочивати… Але відпочити не завжди виходить – от сьогодні по хаті бігає декілька мишей. І одну з них я підкараулюю і фотографую. Світлини надсилаю до знайомого з Києва і він сміючись мені каже: «Це ледь не єдине фото хатньої миші в Україні. Нонсенс – ця миша дуже звичайна, але живою її майже ніхто не фотографував». Ось такі от справи.

Доречі, з позитивного – у кабінеті фізики побачив телескоп. Спитав у вчительки – чи робочий він. Не знаєте? А можна спробую перевірити? Так! Тягну собі у кабінет і на радість з 10-ої спроби виявляю, що він робочий. Треба тільки попідкручувати запчастини… Оце тепер дітям радість – починаю з одинадцятого класу: у них астрономія і їм треба першими побачити цей прилад. Розповідаю як користуватися і показую їм сонце (усі затемнюючи фільтри почепив, тому очі ніхто не псував), а потім вже показав рівень наближення телескопу навівши телескоп на дерева біля школи… Усе це було повторено з іншими класами у наступні дні – бо звістка про телескоп розлетілася по школі вмить і інші класи образилися, що вони не дивилися на сонце… Одного разу вийшло і на місяць подивитися – навіть вдень можна його знайти, якщо придивитися… хоча він блідо-сірий і ледь помітний.

Частина 32 «Відпочинок»
+
На вихідні нарешті їду до дому… А на наступний день з Оленою і її родиною – на дачу… І яка краса навкруги – хоча вже початок зими, сніг ще не випав, але сьогодні – усе припорошило інеєм! Краса неймовірна – білі дерева, трава, вражаючі краєвиди. І уся ця краса зникне через 1-2 години… Може в цьому і казковість та краса – що це досить рідкісне явище і швидко зникає? Робимо фотосесію, хоча надовго зупинятися не можна – дуже холодно. У Сибіру 40-градусні морозі набагато легше переносяться, ніж наші -5. Пояснення просте – там сухе повітря, а у нас вологе і з-за цього холод пробирає до кісток. А біля моря – там ще холодніше при морозах. Такі от справи.
На дачі трішки справ треба було вирішити, а потім – спокійненький відпочинок. Як бальзам на рану сьогоднішній день!

© Віктор Пархоменко, 2017
For licensing or usage, please contact fullmetalekolog@gmail.com


Последний раз редактировалось Ekolog 31 окт 2017, 01:19, всего редактировалось 3 раз(а).

Вернуться к началу
 Профиль Персональный альбом  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 30 окт 2017, 21:29 
Не в сети
CyclePhil
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 22 май 2006, 09:42
Сообщения: 12053
Изображений: 1087
Ekolog писал(а):
На дачі треба було лише спалити траву

Как эколог экологу - нафига ее палити? Хуже только взрывать!

_________________
Пингвины - это зажравшиеся ласточки...


Вернуться к началу
 Профиль Персональный альбом  
Ответить с цитатой  
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 27 ]  На страницу 1, 2  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 2


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения

Перейти:  
cron
Создано на основе phpBB® Forum Software © phpBB Group
Русская поддержка phpBB
Мобильный вид
Разработано и поддерживается сообществом "Velo-minus-Sport", г.Сумы, Copyright © 2006-2016
director@velo-sport.sumy.ua