1. Mari V [4]
12 листопада 2012, 21:47
Солодка кара

У чистім озері, у лісі,
Де осінь стала панувати
Де жовте листя, як завіса
Вже землю стало покривати.
Побачить можна білу пару,
Що обійнявшись на воді,
Немов виносять злую кару,
Неначе разом й в самоті.
Та пара схожа на картину,
Намалював і її Поет.
І я до них душею лину,
Та бачу їхній силует.
Ті дві споріднені душі,
То два закоханії серця,
Що на холодному дощі,
Який виконує їм скерцо.
Обнявшись лебідь і лебідка
Довіку вдвох у цім раю,
А їх ламає наче квітку
Проклятий вітер у гаю.
Та помирати мусять разом,
Як прожили своє життя.
І згадуючи сонце часом
Лиш знають серця маяття.
Схилившись, слухають удари,
Що серце стука їм обом.
І схоже на красиві чари
Та нагороджені так злом.
За те, що разом вони гинуть,
Що так кохали все життя,
Що разом в небо вони линуть,
Що обійшли всі небуття.

3. Мистер Кот [969]
12 листопада 2012, 23:33

_________________
Никогда не забывайте, что вашей коронации аплодирует та же самая толпа, которая будет аплодировать и вашей казни.
Люди любят шоу...
http://vk.com/evgeniy_kot

5. Realyst [3118]
13 листопада 2012, 15:18
Дійсно чудовий вірш, в пору року
Будемо чекати на далі нових поривів, можливо і на велосипедну тематику

7. Мистер Кот [969]
15 листопада 2012, 23:32
художницы есть, поэт есть, теперь есть и поэтесса))) хороший стих)) душевный))) радует, что наш коллектив пополняется талантливыми людьми
а вот на покатушке что-то не припомню автора
_________________
Никогда не забывайте, что вашей коронации аплодирует та же самая толпа, которая будет аплодировать и вашей казни.
Люди любят шоу...
http://vk.com/evgeniy_kot

9. AlexN10 [2315]
16 листопада 2012, 13:28
С удовольствием читаю страничку!
Буду рад знакомству лично

11. Mari V [4]
22 листопада 2012, 19:51
Тридцять третя ніч

Я хочу помолитися тепер
За всіх померлих братиків й сестер,
За матінку чиюсь і татуся,
За тітоньку чужу і дідуся,
Я слово, Господи, не просто промовляю
Я помолюсь за те, чого не знаю.
Я свічку запалю не просто так,
Я запалю її в скорботи знак.
Нехай зі мною плаче біла ніч,
Нехай на небі чують жалю клич.
Нехай сьогодні матінка-земля
Всім білим світом жалість промовля.
Нехай зірок не буде в ніч оцю,
Нехай посвітять попелу й землі,
Нехай на горло упаде ланцюг…
Хто вбив. Та, Господи, прости!

13. Realyst [3118]
22 листопада 2012, 20:14

Andre написав:Я просто не знаю, что сказать?! ...

А шО казати Пушкін відпочива

15. MABP [14155]
22 листопада 2012, 22:14

Mari V написав:Я помолюсь за те, чого не знаю

В точку!..

Браво!
_________________
Пингвины - это зажравшиеся ласточки...