velo-sport.sumy.ua

Велосипедисти Сумщини, об'єднуйтесь!

Сьогодні: 28 березня 2024, 20:00

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]


Правила форуму


Настоятельная просьба фото для отчетов загружать в Галерею и делать ссылки в текст отчета.
Многие старые отчеты с фотками, размещенными на других серверах, остались без фоток.



Створити нову тему Відповісти  [ 321 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1 ... 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 ... 22  Далі
Автор Повідомлення
 Тема повідомлення: Re: Поездки выходного дня by Ekolog
ПовідомленняДодано: 25 січня 2013, 21:53 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 11 січня 2008, 03:14
Повідомлень: 897
Изображений: 120
Велосипед: перешёл на двухколёсный
Витя,тема: Поездки выходного дня by Ekolog: Это безконечная тема и по моему закрыть её просто не возможно. Если конечно ты сам решил удалиться в туман( как ёжик в советском мультике, но он там тоже потом нашёлся). Надеемся что ты возьмёш лиш маленькую паузу для наработки нового материала. Будем с нетерпением ждать возврашения блудного сына.


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Поездки выходного дня by Ekolog
ПовідомленняДодано: 26 січня 2013, 00:31 
Офлайн

З нами з: 29 квітня 2009, 22:59
Повідомлень: 1006
Изображений: 2620
Велосипед: Валькірія
надеялся уйти по-английски - тихо и незаметно. но не получилось.
прошу прощения.
постараюсь когда-то продолжить ветку новыми рассказами.


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Поездки выходного дня by Ekolog
ПовідомленняДодано: 26 січня 2013, 01:14 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 15 вересня 2010, 01:18
Повідомлень: 483
Изображений: 1
Звідки: Сумы
Велосипед: Mission выполнима
Закрыть тему можно, если закончатся либо "выходные дни", либо "поездки" (исходя из названия темы). Исчезновение первого вообще из разряда невероятного, а второе, зная достижения Ekolog-a в вопросах перемещения на велосипеде и его страсть к путешествиям... ну... тоже как-то не представляется, и не хочется пытаться. А может лучше отдых, отпуск, на время? Ага? :13:


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
ПовідомленняДодано: 23 вересня 2017, 22:46 
Офлайн

З нами з: 29 квітня 2009, 22:59
Повідомлень: 1006
Изображений: 2620
Велосипед: Валькірія
Ekolog написав:
постараюсь когда-то продолжить ветку новыми рассказами.


четыре года прошло...
время пролетело...
постараюсь слово сдержать и хоть один отчётец нацарапать...
Итак, поехали :)


Расконсервирование

Дата: 23 сентября 2017. Место: г. Сумы. Расстояние: 15 км.

Вчера достал велик посмотреть – что же надо смазать, а то четыре года толком не ездил, иногда за год не проезжал и сотни километров. А шоссейные колёса так вообще лежали без дела, но сегодня решил смахнуть с них пыль! Прежде чем установить их, пришлось переклеить камеры, ведь за четыре года поотклеивались некоторые латки.
Сфотографировал начало процесса – бардак лёгкой степени. А если включить воображение, то… выглядело всё так, будто я потрошу велик)))




Поклеил и переданную Геной покрышку и установил на заднее колесо. И вот долгожданный момент – снять с велика кроссовые колёса и установить шоссейные. Сделано! Осталось только подрегулировать тормоза и в путь. Но поездка отложилась на следующий день.

Собраться утром быстро не получилось – никак не мог решить чего ждать от погоды, но оделся по-летнему (о чём ни разу не пожалел). И вот – железный конь бьёт копытами (гхм, колёсами) по асфальту и несётся в даль. Ощущение полёта непередаваемое. Тонкие шоссейные покрышки намного легче обычных и даже с небольшими усилиями разгоняюсь до приличной скорости. Лечу и быстро пролетаю закоулки-переулки, тропинки у озера и городские дороги. Иногда понимаю, что давно не ездил и могу не справиться с управлением, и стараюсь ехать аккуратнее… Да и шоссейные покрышки очень тонкие, отчего резкие повороты лучше не делать…
И вот я на окраине города! Ветер в спину дует со всей силы – разгоняюсь с лёгкостью до 30… 40... 50... Ветер настолько сильный, что прилагать усилия для езды почти не надо. Понимаю, что могу ехать быстрее, но сбавляю скорость, а вскоре и вовсе останавливаюсь, чтобы сделать несколько фото... Приехал я сюда не для скорости, а для души.
Солнце греет в меру, ветер в спину, асфальт более менее нормальный, машин мало – что ещё нужно для идеальной велопоездки? Полная нирвана и спокойствие! Как долго я ждал этого! А то с этими больницами и лекарствами не мог никуда поехать. Но всё позади и теперь можно хотя бы на полдня забыть обо всём.

Хотя в этом году почти не ездил, но пока что усталости нет. Но силы надо приберечь, ведь возвращаться не так и близко. Но вскоре забываю обо всём и качу дальше. Вокруг пейзажи радуют глаз – лесополоса, поля и луга… А вот не так далеко, метрах в 200 над полем летает лунь болотный в поисках мышек. Дальше –вместо полня у дороги появляется сплошная лесополоса и многие деревья уже с жёлтыми листьями – осень потихоньку берёт своё. Но солнце греет по-летнему.

Достаю телефон – и смеюсь тихонько. Лет двадцать назад о подобных технологиях не мог и мечтать… А теперь – это реальность. В телефоне выбираю из множества возможностей «фотокамеру» и делаю серию снимков с разными настройками. Результат очень отличается – сейчас при встречном солнце лучше всего использовать настройку «HDR». Хотя снимки по сравнению с зеркальными фотоаппаратами по качеству слабенькие, но и так неплохо.







В рюкзаке лежит старенькая зеркалка (ей 11 лет, и куда время пролетело?), но доставать её не вижу смысла – за многие года здесь всё сфотографировал вдоль и впоперёк. И зеркалка у меня в большинстве случаев для съёмки животных, а для простеньких пейзажей достаточно и смартфона.

Вижу у дороги деда, склонившегося над великом… Останавливаюсь и спрашиваю нужна ли помощь? Просит помочь с багажником – открутился и потерялся болтик. Смотрю диаметр и понимаю, что у меня такие есть – тоже для багажника прикрутил их две штуки на раме, чтобы в любой момент можно было воспользоваться. Но один я использовал давным-давно и остался последний. Ну что ж – деду нужнее. Поблагодарив, дед уезжает, а я еду дальше… Таки помогать друг другу надо, особенно за городом…

Время идёт и пора возвращаться назад. Разворачиваюсь и ветер теперь не попутный, а встречный! И впереди словно стена, через которую пытаюсь пробиться. Доволно сложно и тяжело ехать. Встречаются дорожные велосипеды и им ещё тяжелее чем мне – вес их велика намного больше, да и покрышки тяжёлые… Некоторые еле-еле едут… Проношусь мимо них и понимаю, что несмотря на кажущуюся медлительность, еду я таки быстро.

В завершение сегодняшней поездки – снимок у стелы «СУМИ» в стиле «автопортрет» и в путь-дорогу домой.




Оказавшись в городе, останавливаюсь и достаю зеркалку. Вот и пришло время «старичков»! Фотографирую все понравившиеся места, отведя душу по полной!










А вот и пришёл голод. Можно дотянуть до дома, но заезжаю на рынок и покупаю пирожок с картошкой – несмотря на года, не перестаю обожать эти пирожки! Улепётываю за обе щеки! А теперь, при покупке, можно попросить их разогреть в микроволновке! Вкусняшка!
Вот и всё.

© 2017 Фото и текст Виктор Пархоменко (Украина, Сумы)
e-mail: fullmetalekolog@gmail.com
Skype & ICQ: FullMetalEkolog


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
ПовідомленняДодано: 23 вересня 2017, 23:20 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 11 серпня 2008, 13:12
Повідомлень: 1741
Изображений: 766
Велосипед: Bergamont Fluxus Sport
Хорошо расконсервировал :good:


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
ПовідомленняДодано: 09 жовтня 2017, 20:16 
Офлайн

З нами з: 29 квітня 2009, 22:59
Повідомлень: 1006
Изображений: 2620
Велосипед: Валькірія
Майже двадцять років мені пощастило досліджувати природу з фотоапаратом, з них майже десять – з камерою Сanon 30D… І хоча ця камера вже старенька, але до неї я звик і вже не уявляю жодної подорожі без неї…
Скільки десятків тисяч кілометрів досліджено пішки та на велосипеді? За всі роки ця цифра вже з 6 цифр… Скільки всього побачено! Достатньо виїхати за межі міста – і можна побачити безліч цікавих тварин та рослин. А інколи навіть у місті, на подвір’ї зустрічаються рідкісні тварини. Тобто не потрібно їхати у далечінь, витрачати купу грошей та мати безліч вільного часу. Лише бажання та фотокамера! Звісно є складнощі – це навчитися фотографувати і шукати тварин, але це ремесло опанує будь-хто за декілька років. І це того варто – з роками стає цікавіше і цікавіше поринати у світ природи… І ти відкриваєш безліч нового і починаєш краще розуміти як і де сфотографувати пташку або комашку. А зроблені світлини дають можливість поділитися побаченим з твоїми близькими та знайомими і показати їм цей дивовижний світ, заохотити вивчати його та берегти.

На світлині – метелик зоряниця (червень 2017 року).




Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
ПовідомленняДодано: 10 жовтня 2017, 15:49 
Офлайн

З нами з: 29 квітня 2009, 22:59
Повідомлень: 1006
Изображений: 2620
Велосипед: Валькірія
Подорож у минуле

Дата: 24 вересня 2017. Маршрут: Суми-Кияниця-Вакалівщина-Битиця-ВеликаЧернеччина-Суми. Відстань: 60 км.


Чотири роки я не їздив на далекі відстані. Хоча були спроби, але лише біля міста або на середні відстані. І ось – терпець мій урвався! Чхати на всі заборони лікарів! Хіба поїздка вплине на мій стан, якщо навіть місяць лікування не покращив мій стан? Але слід підготуватися і врахувати усі мої мінуси. По перше – витривалість моя невисока! Тому максимально роблю легким велосипед: ставлю на нього шосейні тоненькі колеса та одягаюся не у балахони, а у велоштани та облягаючу футболку. Так буде набагато легше їхати навіть при зустрічному вітрі. По друге – спина буде боліти від важкого рюкзака, тому з речей беру мінімум і найважче кладу у нарамну сумку, і лише трішки – у рюкзак. І останнє – від навантаження їсти не зможу, тому беру лише цукерки. І забув – взяти темні окуляри та легеньке взуття. До поїздки готовий.

Ранок прохолодний, але мої велоштани з утепленням, тому комфортно. Їхати легко – екіпіровку та транспорт підготував вдало! Сьогодні подорож запланована з давнім знайомим Андрієм: місце зустрічі біля заводу на Курській. Давно ми з ним не їздили! Приїхав я раніше запланованого, тому дістаю фотокамеру і роблю деякі світлини, щоб час пролетів швидше. Чіпляю об’єктив 300 мм (телеоб’єктив) та знімаю навколишнє:






Скільки разів я їздив цією дорогою? Разів сто чи більше? Точно не відповім, але це не набридає – кожна поїздка унікальна! Навіть коли ти вже знаєш з закритими очима увесь маршрут і де у асфальті ями чи пагорб. Навіть фотографій схожих не буває – кожен раз бачиш щось новеньке. Занадто я поринув у роздуми – не помітив як приїхав Андрій. Одразу поїхали – погода була не теплою, тому краще рухатися. Отже подорож почалася… Слобожанщина – поля, луки та ліси… Асфальт у Юнаківському напрямку не дуже якісний, хоча звідусіль видно спроби відремонтувати його, але варто трохи розігнатися як мене починає трусити – тоненькі колеса не амортизують анітрохи! Але на рівних ділянках їхати набагато легше, тому на тряску я не звертаю увагу.




На цьому пагорбі асфальт давно не ремонтували і мене трясе як на терці. Але ось починає трясти, що аж кісточки тріщать – зупиняюся, впевнений що пробив колесо – і який же був мій подив, коли перевірка колес нічого не виявила. Ну що ж – трясця цим дорогам, треба їхати далі! Сюди б ввімкнути відому пісню «I'm on the highway to hell» (складно знайти людину, яка не знає цю пісню!). Але «терка» скінчилася і тепер час заспівати «It's My Life» *(раптом хто не знає, то це витвір Bon Jovi) – настільки стає радісно у серці! Рівненький асфальт, вітер не у спину, а боковий – але і це вже є добре. Оу єс!
У наступному році (2018) я можу відмічати ювілей – двадцять років як почав фотографувати природу. Хоча ще змалку брав фотокамеру у руки, але то не було серйозно. Швидко промайнув час – наче нещодавно була середина 90-х, а тепер вже нова ера, плівкові фотокамери минули у забуття і тепер я звичайнісіньким телефоном роблю ось таку панораму:




Це фото забрало багато часу – вітер настільки сильний, що мене здуває з дороги. Доки приноровився тримати велосипед і смартфон, Андрій від’їхав далеко і ось вже його не видно. Але через півкілометра він зупинився мене чекати. Він побачив що я зупинився фотографувати, але гадав що я впораюся за мить…
Перед селом Писарівка Андрій пропонує зупинитися, щоб сфотографувати ось такі мальовничі місця, де у кадр потрапляє і він:








Далі – зупинка біля ставку, де намагаюся налаштувати Андрію перемикач швидкостей. Від часу тросики розтягуються і перемикач не працює як треба. Сподіваюся я пояснив усе розбірливо і він запам’ятає як проводити ці налаштування. І як же без фотографії?




І без колоритних місцевих? Проїхали на тракторці повз мене і я навіть не дістав фотокамеру! Але це можна виправити – наздоганяю їх і клац-клац:






Скільки разів вже пишу розповіді про подорожі, але не набридає. От тільки чи залишається у них цікавість? Додати у них роздуми та глибокофілософські думки, але чи варто це робити? Чи варто змінювати стиль? Дивлячись свої перші розповіді 18-річної давнини посміхаюся… Навіть те що писав у 2010 році викликає посмішку… Зараз розповіді на іншому рівні пишу – не знаю чи добре це, чи ні… Але час все вирішить і поставить на свої місця. А зараз треба робити те що у моїх силах – не бути занудним у текстах та робити цікаві фотографії.
У таких роздумах доїжджаємо до Кияниці… Зупинка біля ставку – в останній раз я тут купався у липні 2012 року, коли повертався з місячної подорожі у Воронеж. Знатна була велопоїздка і про неї є розповідь «Воронезька сага 2012»…
Отже, Кияниця – відома своїм стародавнім маєтком, який з кожним роком все більше і більше руйнується… Подібне фотографувати не хочу, як і Андрій, тому не заїжджаємо дивитися той негатив. А скільки навкруги всього красивого:








Їдеш, а повз тебе пролітає листя з дерев… Краса… У Кияниці продовжують розбирати на кирпичики дореволюційні будівлі і в першу чергу – цукровий завод… Раніше тут були величезні будівлі, а тепер лишилася лише труба:






Фото 2009 та 2017 року

Криза і люди викручуються як можуть. Але чи варто руйнування столітніх будівель заради додаткових грошей? Чи є межа жадібності? Чи можна лишатися людьми навіть у кризу? Мабуть ні, бо чимало людей з початком кризи втратили усіляку совість… Чи в інших країнах так само? На це питання відповісти не можу, оскільки подорожував лише у СНД.
Від сумних роздумів відволікає ось така мальовнича картина:




На околиці села зупиняюся сфотографувати городи з буряком, але ніяк не вдавалося передати усю їх красу у фото, тому вирішив знайти інший об’єкт для фото – пташок цесарок, які бігали біля дороги. Одна з них була найбільш фотогенічна і я цикнув на неї, щоб привернути увагу і вона повернулася до мене… Ой не варто було цього робити! Пташка «зламалася» - витягнула голову і почала без зупину кудахкати… Ось такою її сфотографував і поїхав далі, щоб більше не турбувати.






А далі – безкраїй величний ліс! Скільки тут проведено досліджень різноманітних тварин – від птахів до дрібненьких комашок. Але науковцем-зоологом я пропрацював лише 9 років у заповідній справі та три роки у наукових установах і схоже час це вже забути.
Скільки ж років я тут не їздив! Раніше не було тут таких доріг і доводилося продиратися або по автодорогам у багнюці, або по малопримітним лісовим стежкам. З посмішкою згадую, як одного разу я проїхав без проблем по стежкам ці ліси, а потім дізнався, що майже в той самий час тут їхали туристи, але не стежками, а через автодороги – і ледь вирвалися звідси: калюжі по коліно та грязюка запам’яталися їм на все життя. У мене теж подібні нещастя були – наприклад біля Межирича у 2004 році: ледь звідти видерся – грязюка забилася між колесами та крилами велосипеда… Після того випадку зарікся ставити крила на велосипед – краще намокнути від води з колес, ніж знову опинитися з веломашиною і заблокованими грязюкою колесами. Ось такі справи… Відволікся я трохи, отже, декілька світлин:












На першому ж схилі я ледь не пішки почав йти – занадто багато щебеню на дорозі! А з шосейними колесами зовсім не комфортно їхати по таким дорогам. Але це можливість зробити фото… І повз мене пролітає машина з причіпленими двома велосипедами позаду – схоже байкери приїжджали сюди тренуватися:




Наздоганяю Андрія і їдемо далі. Біля Вакалівського струмка зупинка – і як же все тут змінилося! Раніше тут був будиночок, а зараз…






Фото Вакалівського струмка 2008 та 2017 рр.

З одного боку негатив – зник мальовничий будинок, але вже у 2008 році він ледь тримався, тому прийшов його час… А з іншого боку позитив – на місці будинку все акуратно заслали дошками. Та й і поряд збудували бесідку, де можна присісти та поїсти. Хоча влітку тут хмара комарів і спокійно посидіти вони не дадуть:




Гадав, що Андрій схоче тут перепочити, але він пропонує доїхати до ставка у Вакалівщині і зупинитися там. Десять хвилин – і ми на місці. Невеличкий перекус і Андрій дофотографовує 36-й кадр на плівці! Сьогодні за увесь день він зробив три фото! А я більше ста! Хоча вибирав прискіпливо що фотографувати, але звідки вийшло сто кадрів? З посмішкою згадав як у подорожі 10-річної давнини один знайомий у Карпатах за півгодини зробив більше тисячі фото…
Навколо краса, але сфотографувати її складно – яскраве небо та темні дерева складно передати у фото. Тут найкраще підійде HDR зйомка, але це вже в інший раз, а зараз – нашвидкуруч дві світлини:






Величезною несподіванкою було зустріти тут давню мою знайому. Як виявилося, вона приїхала до родичів. Андрій розповів подібний випадок – коли в Італії на одній з вулиць наштовхнулися один на одного два сумчанина-художники… Ото уявляю їх подив!
Далі – останній ривок до Сум. Роблю ще деякі світлини:








Рослина на фото – це амброзія, якою нас так усі лякають. Але її часто плутають з полином… І у одній з екскурсій у Сумах, яку я проводив знайомому вчителю, чимало розповів про рослини, які нам траплялися, в тому числі і про амброзію – вона росла у багатьох місцях біля будинків. А наступного ранку усю амброзію там викосили вщент – схоже, що хтось почув мене, коли я казав «Ось це амброзія» і перелякався до нестями. Але чи справді треба так лякатися від цієї рослини? Звісно є люди, яким дійсно не варто контактувати з амброзією, але у нашому місті є набагато страшніша річ – це наш хімзавод, який труїть нас усіх… Хоча в Києві таких заводів десятки, а люди живуть і не звертають увагу… Тому складно сказати.
Сонце непомітно ховається:




Наближається час до закінчення розповіді. Швиденько ми приїхали з Андрієм у Суми і роз’їхалися по домам. Втомився від подорожі, але відчував що міг ще проїхати. Тому треба запланувати нову подорож… А на сьогодні все.

© 2017 Фото і текст Віктора Пархоменко (Україна, Суми)
e-mail: fullmetalekolog@gmail.com
Skype & ICQ: FullMetalEkolog


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
ПовідомленняДодано: 10 жовтня 2017, 16:06 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 11 серпня 2008, 13:12
Повідомлень: 1741
Изображений: 766
Велосипед: Bergamont Fluxus Sport
Ekolog написав:



Долго крутил это фото, это здесь? Удивительные вещи творит телеобьектив
https://www.google.com.ua/maps/@50.9497 ... 6656?hl=uk


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
ПовідомленняДодано: 10 жовтня 2017, 16:09 
Офлайн

З нами з: 29 квітня 2009, 22:59
Повідомлень: 1006
Изображений: 2620
Велосипед: Валькірія
да, всё верно :OK:


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
ПовідомленняДодано: 10 жовтня 2017, 16:16 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 11 серпня 2008, 13:12
Повідомлень: 1741
Изображений: 766
Велосипед: Bergamont Fluxus Sport
Прочел на одном дыхании, немного грустно, но, как всегда, интересно :good:


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
ПовідомленняДодано: 10 жовтня 2017, 18:30 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 15 вересня 2010, 01:18
Повідомлень: 483
Изображений: 1
Звідки: Сумы
Велосипед: Mission выполнима
Отлично! Молодец!


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
ПовідомленняДодано: 10 жовтня 2017, 20:47 
Офлайн
CyclePhil
Аватар користувача

З нами з: 22 травня 2006, 09:42
Повідомлень: 14150
Изображений: 2207
Спасибо, Витя!

_________________
Пингвины - это зажравшиеся ласточки...


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
ПовідомленняДодано: 11 жовтня 2017, 12:09 
Офлайн
профессор
Аватар користувача

З нами з: 18 червня 2006, 07:46
Повідомлень: 2315
Изображений: 1894
Звідки: Сумы-Суджа транзит
Велосипед: Barracuda 1110, Стартон
Ekolog написав:
Тобто не потрібно їхати у далечінь, витрачати купу грошей та мати безліч вільного часу. Лише бажання та фотокамера! Звісно є складнощі – це навчитися фотографувати і шукати тварин, але це ремесло опанує будь-хто за декілька років.

Витя, вот я в качестве комплимента с тобой не соглашусь :D
Можно потратить кучу денег, купить крутую технику, потратить несколько лет на изучение приемов, правил и основ фотодела, но так и не стать хорошим фотографом.
Максимум остаться на уровне качественной репортажки, постановочного фото, ну или бомбить свадьбы по шаблону...
Красоту еще надо уметь видеть, этого если не дано, то ни за какие деньги не купишь.
Другими словами, художника обидеть может каждый, но далеко не каждый может им стать! (С)
Рад, что ты вернулся после паузы со своими занимательными рассказами, почитать и посмотреть - одно удовольствие.
Чего стоят набившие за 15 лет поездок на работу оскомину виды, открывшиеся совсем в другом свете :good:


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
ПовідомленняДодано: 11 жовтня 2017, 13:08 
Офлайн
Райтер-лауреат
Аватар користувача

З нами з: 19 березня 2009, 16:01
Повідомлень: 2871
Изображений: 3713
:Bravo:

_________________
Єднаємось!!!


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
ПовідомленняДодано: 11 жовтня 2017, 17:42 
Офлайн

З нами з: 29 квітня 2009, 22:59
Повідомлень: 1006
Изображений: 2620
Велосипед: Валькірія
Рад что рассказ понравился.

А насчёт мастерства и художников - важнее чтобы фотография приносила радость, а всё остальное уже не так и важно...


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
Показувати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему Відповісти  [ 321 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1 ... 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 ... 22  Далі

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]


Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 19 гостей


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі

Вперед:  
cron
Працює на phpBB® Forum Software © phpBB Group
Український переклад © 2005-2015 Українська підтримка phpBB
{ MOBILE_ON }
Разработано и поддерживается сообществом "Velo-minus-Sport", г.Сумы, Copyright © 2006-2016
director@velo-sport.sumy.ua