velo-sport.sumy.ua

Велосипедисти Сумщини, об'єднуйтесь!

Сьогодні: 19 березня 2024, 13:47

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]


Правила форуму


Настоятельная просьба фото для отчетов загружать в Галерею и делать ссылки в текст отчета.
Многие старые отчеты с фотками, размещенными на других серверах, остались без фоток.



Створити нову тему Відповісти  [ 8 повідомлень ] 
Автор Повідомлення
 Тема повідомлення: Климентове, 4.09.2011
ПовідомленняДодано: 06 вересня 2011, 23:25 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 14 вересня 2010, 16:47
Повідомлень: 67
Изображений: 9
Велосипед: Leader Fox, Rock Machine
Звіт про поїздку обіцяв написати Вітя (він же мандрівник), але час їде, а розповіді немає, тому вирішив коротко описати сам, хоча думаю, в образності йому програю, проте ті, хто читав його попередній звіт про подорож до мамонта будуть задоволені від можливості прочитати звіт про поїздку до Климентового за один раз :D
4.09 я за старою звичкою проспав, відтак сніданок довелося вкоротити, про що я потім ой як пошкодував :D. Але про все по черзі.
До місця зустрічі я просто долетів, спинятися навіть не збирався, бо розраховував наздоганяти групу, яка мала вже хвилин 15 бути в дорозі, але помітивши Вітю, що енергійно махав руками, зупинився. Виявилося, що більше ніхто не з'явився. довго думати не стали і :crazy_pilot: .....неприємності почалися відразу....вже біля Хімпрому моя права педалька почала мугикати неприємну мелодію, яка під кінець поїздки перетворилася на щось схоже на виконання музичної композиції Мерліном Менсоном :evil: ....спроби мініремонту в польових умовах результату не дали....але ми все одно поїхали далі....дорога до Боромлі пройшла на ура, швидкість коливалася від 27 до 33, незначно падаючи на підйомах




Після Боромлі нічого не змінилося, відтак швидко домчали до Климентово, де Мандрівник перевірив температуру води у Ворсклі і заявив, що таки холодна :D . Я ж розслабившись на сонці
не впорався з операторськими обов'язками, тому фото купання не буде :pardon:
Далі рушили на Бакирівку через Охтирку, бо мій шосейник запротестував проти пішаної грунтовки. Про церкву, заради якої туди поїхали, скажу одне: хочете її побачити - поспішіть, не довго вона ще простоїть :(

А потім було пекло.....від Охтирки був відчутний мордодуй....ось тут я почав шкодувати за втраченим сніданком. До Боромлі було ой тяжко :D .....але після погрому місцевого магазину справи трохи налагодилися....остаточно вони налагодилися лише біля Сироватки :).....біля Політеху пішов дощ, який не дозволив доїхати додому сухими....З Вітею попрощалися на перехресті Харківської та Лушпи, після чого я поквапився додому, так як виявив прокол заднього колеса, а бортуватися дуже не хотілося. Встиг доїхати, доки не спустило. :D
P.S. МАВР та Realyst нами також помічені не були. :Search: розминулись якось :)


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
ПовідомленняДодано: 07 вересня 2011, 17:00 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 28 серпня 2011, 22:32
Повідомлень: 47
Изображений: 173
Звідки: Суми
Велосипед: Wheeler Cross 6.2
Привіт! Звіт я написав, як і обіцяв, правда руки дійшли до нього лише сьогодні ввечері. Тож, може він буде не дуже емоційний, але, сподіваюся, інформативний. Отже, починаю :-)

Спершу маршрут велопоїздки пролягав від Сум вздовж Харківської траси до мосту через Ворсклу. Але згодом виникла ідея подовжити його до села Бакирівки. Посеред цього непримітного на перший погляд поселення, що загубилося між заплавних лук та соснових лісів, можна побачити дерев’яну церкву з табличкою, на якій викарбовано «1539». Таким чином, Бакирівка може похвалитися згадкою про найдавніший з храмів Слобожанщини, який існує донині.
Ми стартували 4 вересня 2011 року о 7.20 групою з двох осіб. Звісно, збиралися їхати більшою громадою, але з різних причин вона скоротилася до мене з Ігорем. Для годиться ми почекали трохи на інших та й поїхали. Ранок був сонячний, але прохолодний. Можливо саме останнє сприяло тому, що ми майже одразу взяли темп у 30 км./год. і тримали його досить довго.
Незабаром після виїзду з Сумського району – біля повороту на Великий Бобрик – ми перетнули найвищу позначку маршруту – 212 метрів над рівнем моря. Щоправда, цього тоді не відчувалося, оскільки весь шлях складався з майже безперервних спусків і підйомів (особливо у Тростянецькому районі) і відчути, який з пагорбів вищий було не так вже й просто.
Хоча траса не проходить через Краснопілля і навіть не наближається до нього, між Сумським і Тростянецьким районами вона встигає погостювати ще й у Краснопільському. Цікава ця ділянка тим, що на ній є поворот на таке собі село Гребениківка, а на цьому повороті з кожного боку розміщено вказівник з відстанню до поселення. Суть аномалії у тому, що на одному знаку вказано 3 кілометри, а на іншому – 4. Така от неоднорідність простору.
Зрозуміло, ми не їздили перевіряти справжню відстань, а подалися далі трасою і вже о 8.45 нас зустрічала Боромля.




У магазинчику біля центрального майдану ми зробили першу повноцінну зупинку і трохи перекусили. Від Боромлі до райцентру – рукою подати, тож вже о 9.50 ми спускалися до Тростянця.




У центрі Тростянця у 1749 році було збудовано так званий Круглий Двір. Двір мав багатофункціональне призначення: використовувався для господарських потреб, як кінний манеж і як театр під відкритим небом, на сцені якого влаштовувалися балетні спектаклі і виступи циркачів. Пам’ятка архітектури унікальна тим, що в Україні вона є чи не єдиною у своєму роді спорудою такого типу, яка вціліла до наших часів.
Прямуючи містечком, ми не заїжджали на огляд тих чи інших пам’яток. Але чимало цікавого вдалося побачити і безпосередньо з траси: досить своєрідну архітектуру залізничного вокзалу, Благовіщенську (1750) і Вознесенську (1913) церкви, Круглий двір, дивний дует пам’ятника Леніну з православною капличкою, а також скульптурні елементи меморіального комплексу «Недоспівана пісня» зі справжнім бетеером на чолі.
За Тростянцем траса подарувала нам ще кілька веселих гірок, після чого о 10.30, порушуючи настанову знака обмеження швидкості, ми спустилися до села Климентового. Проїхавши мостом, ми повернули ліворуч, об’їхали територію лісництва і опинилися на березі Ворскли.
До XVIII століття Ворскла була судноплавною річкою. Вона й зараз залишається однією з найбільших лівих приток Дніпра. У куті при злитті Ворскли з Дніпром містилася одна з найголовніших козацьких переправ – Переволочна. Так само називалася і збудована там фортеця.
На березі ріки ми зробили другу зупинку. Погода стояла сонячна, ранкова прохолода непомітно відійшла, тож я здійснив невеличкий заплив з виходом на пляж на протилежному боці. Щоправда, піщані береги і дерев’яні грибочки були чи не єдиними свідками мого запливу. А ще мене пасли поглядом якісь тепло одягнені люди на прогулянковому човні. Мабуть вони намагалися розгледіти, де в мене підігрів, бо вода таки й справді кололася холодом.




Від Климентового на схід вздовж побережжя Ворскли простягається широка смуга соснового лісу. Бакирівка знаходиться саме за ним. Доїхати до сільської церкви можна двома шляхами: об’їхавши ліс асфальтом (4 км. до Охтирки, 8 км. до села і 2 км. по ньому) або напряму через Литовський бір (8 км.).
Литовський бір унікальний тим, що в ньому ростуть сосни, вік яких перевищує триста років. Сотні гектарів болотистих місць бору залишаються у первозданному стані, що особливо незвично для України, де місць, яких не торкалася рука людини, лишилося не так вже й багато.
З огляду на піщаний ґрунт лісової дороги, ми вирішили їхати асфальтом, обмеживши знайомство з реліктовим бором оглядом кількох столітніх сосон на березі Ворскли. Від часу частину сипучої землі з-під них було вимито, через що кремезні корені оголилися і створюють враження якоїсь химерної колонади. Кращого місця для колоритного побережжя важко придумати.






Отож, дорогою до Бакирівки ми ще й завітали на хвильку до Охтирки. Зробили кілька фото з в’їзним знаком у вигляді фантазійної і неймовірно обідраної автобусної зупинки, і на першому ж повороті попрямували ліворуч.






Асфальт одразу ж втратив у якості – нічого дивуватися, адже це дорога значно нижчого рангу. Хоча, далі вона пішла значно краще і ділянки з вибоїн зустрічалися лише час від часу. Тож, вже об 11.45 ми порівнялися з першими хатами Бакирівки.
Місце теперішньої Бакирівки люди заселяли здавна: вчені віднайшли тут сліди мешкання представників кам’яного віку, бронзові знаряддя (ІІ тис. років до н. е.), речі скіфів і залишки табору сіверян. У сучасній історії село виділилося тим, що Червона армія двічі звільняла його від німців – 21 лютого (на 18 днів) і 13 серпня (остаточно) 1943 року.
На центральній площі села в честь буремних військових подій зведено меморіальний комплекс, який вражає незвичною несиметричністю планування: центр складає широка дошка з іменами загиблих, а постать солдата відсунута вліво. Для врівноваження композиції з правого боку гармошкою розміщено ще кілька табличок.






Поблизу комплексу, як і належить сільському центру, знаходиться вся місцева інфраструктура, включаючи автобусну зупинку і магазинчик, де ми вдруге купили батончики. А, проїхавши ще кількасот метрів центральною дорогою з жалюгідним натяком на асфальт, ми опинилися відкритій ділянці, з протилежного боку якої між високих розлогих дерев причаїлася дзвіниця П’ятницької церкви.
Табличка біля входу вказує рік 1539 і визначає споруду як пам’ятку ХІХ століття. Парадоксу в невідповідності чисел насправді немає, оскільки за час існування церква неодноразово (1685, 1712, 1801, 1864, 1901, 1903) перебудовувалася і основна частина того, що дійшло до нас, було створено в кінці ХІХ століття архітектором Покровським Володимиром Миколайовичем (1864-1924) у стилі дерев’яний модерн. Кажуть, що вона була побудована без жодного цвяха.
За радянських часів церква лише дивом уникла знищення. Але, що не зробила зла рука, здійснила звичайна байдужість – без реставраційних робіт за останні десятиліття дерево настільки протрухлявіло, що дах основної споруди провалився всередину. Лише дзвіниця над входом ще виглядає більш-менш уцілілою.





































З огляду на аварійний стан і замкнені двері, ми лише походили навколо храму, а всередину так і не потрапили. На подвір’ї знайшли колодязь, але вода у ньому виявилася якась зелена – певно це через Ворсклу, яка протікає всього в кількох метрах за церквою. Не знайшовши іншого колодязя, Ігор збирався купити води у сільському магазині, але, під’їхавши до нього, ми були вражені тривалістю обідньої перерви: з 12.00 до 15.00. Тож довелося поповнити запаси води вже в Охтирці, куди ми попрямували тією ж дорогою, якою приїхали в Бакирівку.
Дорога додому виявилася набагато важчою, ніж зранку. До загальної втоми додався сильний зустрічний вітер, який у прямому і переносному смислі видував з нас сили. Доводилося відволікати від нього увагу якимись цікавими речами. Деякий час цю функцію виконували байкери, що невеличкими групками поверталися з триденного дійства «МотоСуми-2011». Різноманітність їхніх агрегатів вражала – від шикарних комфортабельних байків до якихось дрібних скутерів. Але в другій половині дня зникли і вони, тому довелося придумати щось суттєвіше – і ми зупинилися у Боромлі на обід.
Схоже, ефекту вдалося досягнути, бо перед в’їздом до Сумського району наша швидкість зросла і вже о 17.35 ми проминули те місце, з якого стартували. Суми нас привітали коротким, але сильним дощем, що супроводжував нас від залізничного мосту до озера Чеха. Позаду лишилося 166 кілометрів спільного шляху та унікальні фотографії дерев’яної церкви, якої через кілька років може вже й не буде…


Востаннє редагувалось Мандрівник в 07 вересня 2011, 22:16, всього редагувалось 1 раз.

Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Климентове, 4.09.2011
ПовідомленняДодано: 07 вересня 2011, 18:27 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 28 травня 2011, 21:52
Повідомлень: 187
Изображений: 130
Велосипед: Cannondale adventure 3 2010 г.
Молодцы! И прогулка, и фото и отчеты, на высшем уровне! :good: :friends:

_________________
Мужчина тот, кто умеет признавать свои, и прощать чужие ошибки.
http://yuriyborysenko.blogspot.com/p/blog-page_19.html


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Климентове, 4.09.2011
ПовідомленняДодано: 07 вересня 2011, 19:39 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 29 квітня 2011, 23:01
Повідомлень: 969
Изображений: 501
Звідки: Сумы
Велосипед: MERIDA
прогулка - СУПЕР!!!! :Bravo: :Bravo: :Bravo: :Bravo: :Bravo:
вы молодца!!!! :drinks: :drinks: :drinks:

_________________
Никогда не забывайте, что вашей коронации аплодирует та же самая толпа, которая будет аплодировать и вашей казни.
Люди любят шоу...
http://vk.com/evgeniy_kot


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Климентове, 4.09.2011
ПовідомленняДодано: 07 вересня 2011, 20:11 
Офлайн
CyclePhil
Аватар користувача

З нами з: 22 травня 2006, 09:42
Повідомлень: 14150
Изображений: 2207
Познавательно! :good: Жаль, нам некогда было :D
Мандрівник написав:
Литовський бір унікальний тим, що в ньому ростуть сосни, вік яких перевищує триста років. Сотні гектарів болотистих місць бору залишаються у первозданному стані, що особливо незвично для України, де місць, яких не торкалася рука людини, лишилося не так вже й багато

Гугл эрс дает совсем другое впечатление... Касались грязные рученки алчных людишек, при том неоднократно... И это судя по съемке 2003 года!

_________________
Пингвины - это зажравшиеся ласточки...


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
ПовідомленняДодано: 07 вересня 2011, 22:10 
Офлайн

З нами з: 20 червня 2011, 14:49
Повідомлень: 33
Мандрівник написав:
Незабаром після виїзду з Сумського району – біля повороту на Великий Бобрик – ми перетнули найвищу позначку маршруту – 212 кілометрів над рівнем моря.


...шо, опять?! (с) Дружище, это высота, на которой спутники летают :mosking:


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Климентове, 4.09.2011
ПовідомленняДодано: 07 вересня 2011, 22:16 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 28 серпня 2011, 22:32
Повідомлень: 47
Изображений: 173
Звідки: Суми
Велосипед: Wheeler Cross 6.2
Olegg, я скидаю капелюха перед вашою майстерністю знаходити ляпи! :good:
Зараз виправлю; звісно нашим велосипедам трохи далекувато до супутників :-)


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Климентове, 4.09.2011
ПовідомленняДодано: 08 вересня 2011, 06:58 
Офлайн
Райтер-лауреат
Аватар користувача

З нами з: 19 березня 2009, 16:01
Повідомлень: 2871
Изображений: 3713
Великолепно! Вот теперь есть куда конотопчан на следующий год потянуть - Бакировка!

_________________
Єднаємось!!!


Догори
 Профіль Персональный альбом  
Відповісти з цитатою  
Показувати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему Відповісти  [ 8 повідомлень ] 

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]


Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 11 гостей


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі

Вперед:  
cron
Працює на phpBB® Forum Software © phpBB Group
Український переклад © 2005-2015 Українська підтримка phpBB
{ MOBILE_ON }
Разработано и поддерживается сообществом "Velo-minus-Sport", г.Сумы, Copyright © 2006-2016
director@velo-sport.sumy.ua